Перемир'я в торговій війні США і Китаю сприятливе, але надто крихке – FT

Це не вперше, з моменту обрання Дональда Трампа в Білий дім, його адміністрація стверджує, що з Китаєм краще розмовляти, ніж воювати. Багатообіцяюча зустріч президента США з лідером КНР Сі Цзіньпіном, яка відбулася в минулі вихідні на полях саміту G20, призвела до відстрочення запланованого підвищення американських мит на китайські товари і обіцянці працювати над зниженням напруженості в торгових відносинах, пише видання Financial Times.

Звучить непогано. Від початку президентства Трампа американо-китайський конфлікт загрожував потягнути всю світову економіку у вир руйнування. Тому будь-які кроки, що ведуть до мирного вирішення конфлікту, вітаються. Анонсована Трампом і Сі торгова угода, якщо вона буде укладена, принесе полегшення. Але багато-хто налаштований скептично, що спрощене угода, щодо змісту якої обидві сторони вже почали сперечатися, зможе вирішити таку величезну проблему. США і Китай раніше вже оголошували про початок переговорів, але ці наміри не увінчалися успіхом. Водночас, компанії, що мають справу з обома країнами, не можуть зробити нічого, окрім як чекати і сподіватися, що їх бізнес не чіпатимуть, і готувати запасні плани на випадок непередбачених обставин в торговій війні.

Прецедентом, що дає надію на укладення торговельної угоди між США і Китаєм, є "соєва угода", яку в липні підписали Трамп і президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Лідери домовилися знизити торгові мита "до нуля". Китай, який ввів мита на безліч американських сільськогосподарських товарів, включаючи соєві боби, сигналізував, що міг би вчинити так само. На відміну від ЄС, китайські закупівлі перебувають під повним контролем уряду, тому він може виконати таку обіцянку.

І хоча це може допомогти Трампу повернути прихильність частини свого електорату – постраждалих від підвищення мит фермерів – його амбіції набагато вищі. Адміністрація президента США хоче, щоб протягом 90 днів Китай почав змінювати структуру своєї моделі економічного зростання, включаючи припинення розкрадання інтелектуальної власності, додержання комерційної таємниці та скасування підвищенних мит на імпортні товари.

Ймовірність того, що Пекін швидко погодиться на зміни в оптовій торгівлі, не кажучи вже про їх реалізацію, дуже мала. У заяві за підсумками зустрічі Трампа і Сі китайська сторона навіть не згадала список реформ і терміни їх виконання, натомість зосередившись на відстрочці підвищення мит з боку Вашингтона. Стратегія економічного зростання Сі відійшла від системи ринкової економіки. Якими б не були наслідки американських мит, лідер КНР навряд чи змінить свій підхід і прийме західну економічну модель.

Питання полягає в тому, чи прийме Трамп якісь порожні обіцянки і пропозицію про закупівлю американських соєвих бобів просто для того, щоб оголосити перемогу в торговій війні. Це здається набагато менш імовірним, ніж угода з Брюсселем. На відміну від ЄС, у якого немає безлічі ворогів у Вашингтоні і особливо в адміністрації, коріння неприязні та недовіри до Китаю сидить глибоко.

Ця угода дійсно відстрочила підвищення мит. Тим не менш загроза їх підвищення зберігається. Це означає, що тисячі компаній все ще залишаються в підвішеному стані через конфлікт між США і Китаєм. Якщо угода зірветься, найближчим часом про підписання будь-якої угоди на довгостроковій основі говорити не доводиться.

Раніше повідомлялося, що Трамп заявив про прогресу відносинах між США і Китаєм. На саміті "Великої двадцятки" в Буенос-Айресі обидва лідери погодилися на перемир'я в своїй торговій війні. Трамп і Сі домовилися з 1 січня 2019 року залишити торгові мита на рівні 2018 року. Зростання мит заморожений на 90 днів.

Із 24 вересня США запровадили 10-відсоткові мита на китайські товари на суму в $ 200 мільярдів на рік і попередили, що тариф зросте до 25% із 1 січня 2019 року, якщо Пекін не піде на поступки. Одночасно нові мита на американські товари на суму $ 60 мільярдів почали діяти в Китаї. Раніше сторони запровадили взаємні мита на продукцію вартістю $ 50 мільярдів. Торгівельна війна почалася навесні, коли Вашингтон прийняв рішення підвищити мита на алюміній і сталь з низки країн, зокрема з Китаю.