Перехід на м'яку їжу став еволюційною перевагою предка людини – дослідження

Розмір людської щелепи та форма зубів еволюціонували за зміною людського раціону. Коли наші предки-гомініди перейшли на більш м'яку їжу та розробили технології її приготування, зусилля для пережовування їжі суттєво знизилися, розміри щелеп та зубів стали значно меншими. Знизилися й витрати енергії, необхідної для пережовування, пише Science.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Неандертальці могли використовувати ті ж технології виготовлення знарядь праці, що і сапієнси

Адам ван Кастерен, біологічний антрополог із Манчестерського університету, та його колеги провели досить витончений експеримент. Одягли на 21 піддослідних, чоловіків та жінок шоломи, схожі на бульбашки. Пристрій вимірювало кількість споживаного ними кисню і видихів вуглекислого газу. Потім вчені дали учасникам жувальну гумку без смаку, запаху та калорій, яку вони жували протягом 15 хвилин.

Під час жування рівень CO 2 у диханні добровольців підвищувався, вказуючи на те, що їхні тіла працювали старанніше. Коли жувальна гумка була м'якою, метаболізм добровольців підвищувався загалом на 10%; більш тверда гумка вимагає на 15% більше енергії, ніж відпочинок.

Якби давні люди витрачали на жувальну гумку стільки ж часу, скільки горили та орангутани на пережовування грубої їжі, вони, за оцінкою дослідників, могли б витратити на жування не менше 2,5% свого енергетичного бюджету. Такі результати експерименту стали несподіванкою.

На думку дослідників, експеримент підтвердив, що менш груба дієта та економія калорій, які заточуються на жування, могли стати еволюційною перевагою. Справді, у предків людини з'явилося більше часу інші заняття.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Палеонтологи з'ясували, який продукт зіграв найважливішу роль в еволюції мозку людини

Розрахунок витрат енергії на жування людиною може також дати уявлення про еволюційні стратегії інших гомінідів. Наприклад, у австралопітека — гомініду, який жив у Африці між 2 і 4 мільйонами років тому — були зуби з жувальною поверхнею вчетверо більшими, ніж у сучасних людей, і масивні щелепні м'язи.

Порівняно з австралопітеками або приматами, які сьогодні живуть, люди — виняток. За деякими оцінками, ми витрачаємо на жування лише 7 хвилин на день. Навпаки, гірські горили можуть витрачати до 90% часу неспання на жування, нарівні з жуйними тваринами, такими як кози та корови.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Люди стали прямоходячими ще під час життя на деревах – дослідження

Ну, а відсутність необхідності в потужних щелепних м'язах дозволило розростатися черепній коробці та мозку, що став головною еволюційною перевагою людини.