Перехід на нові джерела енергії не покладе край енергетичній геополітиці - Bloomberg View

Новою ознакою того, що кінець ери викопного палива наближається, стало рішення штату Каліфорнія перейти на 100% на відновлювані джерела енергії до 2045 року. Інші штати і міста, серед яких Массачусетс, Чикаго і Атланта, збираються зробити аналогічний перехід.

Прихильники ідеї наводять цілий ряд переваг, які принесе ера відновлюваних джерел енергії і які покращать наше життя. Менше швідливих викидів у атмосферу, дешевша електрика, нові можливості забезпечити енергією бідні країни, а також незалежність від економічної і політичної трясовини жорстокого світу нафтових і газових ринків.

"Так, є багато причин з ентузіазом ставитися до переходу на відновлювані джерела енергії. Але, нажаль, втеча від енергетичної геополітики - не одна з них", - пише на сторінках Bloomberg професор практики міжнародних відносин Школи Кеннеді Гарвардського університету Меган О'Салліван, яка працівала в Раді національної безпеки США з 2004 до 2007 року.

Американці і європейці добре знають про геополітичні недоліки залежності від викопного палива. Попри те, що енергетичні ембарго дуже рідко накладаються і вони не в інтересах виробників, нафтова криза зразка 1973 року все ще можлива. У Східній Європі перебої з поставками газу на кшталт тих, що сталися в 2006 і 2009 роках, коли Росія перекрила продаж для України, навівають подібні тривожні спогади. Навіть погроза таких дій вже має політичну вагу.

Для інших країн, зокрема в Азії, залежність від енергетичних поставок з далеких країн через численні транзитні вузли, такі як Малаккська протока між Індонезією і Малайзією, теж причина для тривог. І, звісно ж, існує нестабільна політична ситуація на Близькому Сході і у інших виробників енергоносіїв, таких як Нігерія і Венесуела.

"Чому ж перехід на енергію сонця і вітру не позбавить нас всіх від таких геополітичних проблем? По-перше, перехід на відновлювані джерела в системі електропостачання, який планує Каліфорнія, не відбудеться масштабно, поки в транспортній сфері електромобілі не стануть нормою. До тих пір, поки транспорт буде використовувати викопне паливо, відновлювальні джерела енергії не будуть грати значну роль в геополітиці нафти чи її споживання", - йдеться в статті.

Автор зауважує, що важливіше те, що перехід на відновлювані джерела може внести власні складнощі в геополітичну сферу. І це не повинно нікого дивувати, оскільки світ вже пережив перехід на ядерну енергетику і бачив можливі "підводні камені". Приміром, світ вже бачив на прикладі Ірану, що збагачення урану для мирної енергетики може стати прикриттям для розробки ядерної зброї. Більше того, в історії кожен великий перехід у світовій енергетиці: від дерева до вугілля і від вугілля до нафти - приніс з собою власні геополітичні наслідки. І відновлювані джерела не будуть вийнятком.

На думку О'Саліван, перехід на нові джерела енергії може спричинити появу нових форм так званого "ресурсного прокляття" - феномен, згідно з яким політичний і економічний розвиток багатих на ресурси країн чомусь гірший, ніж у тих, в кого природних копалин менше. У багатьох багатих на ресурси країн економічне зростання насправді повільніше і політичні інститути частіше бувають репресивними і недемократичними.

У світі викопного палива це "прокляття" здебільшого стосується великих виробників нафти і газу. У світі відновлюваної енергії саме джерело не буде причиною такого феномену, тому що сонце і вітер є скрізь. Проблема може виникнути у країн, багатих на ті мінерали, які потрібні для того, що відновлювальна енергетика була можливою. Значна частина цих мінералів - рідкісноземельні метали і інші викопні матеріали. Приміром, індій і кобальт - мінерали, які важко добути - потрібні для виробництва сонячних панелей і батарей.

Китай виробляє близько половини всього індія, який споживається сьогодні у світі. А Демократична республіка Конго стала основним міжнародним джерелом кобальту. Великі виробники літія, який теж використовують у батареях - це Аргентина, Австралія, Чилі і Китай. У Болівії теж є значні поклади літію, що може стати для неї економічним трампліном у майбутньому. Телур - не рідкісноземельний мінерал, але він також ключовий елемент для виготовлення сонячних панелей. США імпортують його здебільшого з Канади, але покладаються також і на поставки з Бельгії, Китаю і Філіппін.

За деякими підрахунками, Китай постачає 95% всіх рідкісноземельних мінералів на світовому ринку. Зважаючи на таку домінантну позицію Пекіна, світу варто чекати повторення епізоду з 2010 року, коли Китай заморозив продаж рідкісноземельних мінералів Японії, для якої вони життєво важливі для виробництва сонячних панелей і батарей. А причиною послужила суперечка через спірну акваторію.

Нагадаємо, що у січні-червні в Україні побудовано 79 об'єктів альтернативної енергетики. агальні інвестиції в ці проекти перевищили 210 мільйони євро. Раніше повідомлялося, що в Чорнобильській зоні в 2017 р.почалося будівництво сонячних електростанцій.