Парки дикої природи Африки стикаються з кліматичними та інфраструктурними загрозами

Національним паркам Африки, де мешкають тисячі видів диких тварин, таких як леви, слони та буйволи, все більше загрожують затяжна посуха, буріння нафтових свердловин та випасання худоби, повідомляє Associated Press.

Парки, що знаходяться під загрозою, простягаються від Кенії на сході, де розташовані національні парки Цаво і Найробі, на південь до парків Мкомазі та Серенгеті в Танзанії, парків Квірімбас і Горонгоса в Мозамбіку та знаменитого Національного парку Крюгера в ПАР, а також на захід до захід до Західного Союзу. Кахузі Бієга, Салонга та Вірунга в Конго.

У своєму прагненні підвищити рівень життя та досягти цілей сталого розвитку, таких як доступ до чистої води та їжі, уряди африканських країн взяли курс на великі будівельні проекти, багато з яких фінансуються за рахунок іноземних інвестицій, особливо Китаю.

Наприклад, запропонований Східно-африканський нафтопровід, який, за словами уряду Уганди, може допомогти мільйонам людей вибратися зі злиднів, проходить через долину Кідепо, водоспади Мурчисон і непрохідний ліс Бвінді, загрожуючи біологічним видам та викликаючи критику з боку борців за збереження клімату.

Вони вважають, що заміна дикої природи на інфраструктуру — це неправильний підхід для економічного зростання.

"Ми повинні мати майбутнє, в якому дика природа не буде відокремлена від людей", - сказав Сем Шаба, керівник програми Фонду Honeyguide в Танзанії, екологічної некомерційної організації.

Коли "люди почнуть розуміти, що життя з дикою природою дає відповідь на питання щодо сталого розвитку... це і буде переломним моментом", - каже Шаба.

Більшість африканських парків дикої природи були створені наприкінці XIX і на початку XX століття колоніальними режимами, які обгороджували території та наказували місцевому населенню триматися подалі. Але зараз природоохоронні організації приходять до висновку, що більш інклюзивний підхід до управління парками та звернення до корінних громад, що мешкають навколо парків, може допомогти захистити їх, каже Адемола Аджагбе, регіональний керуючий директор The Nature Conservancy в Африці.

"Жителів цих територій насильно виселяють або не дають їм жити, наприклад, масаї (в Танзанії та Кенії), тва і мбутис (у центральній Африці), які протягом багатьох поколінь жили з дикою природою", - сказав Саймон Кунсейл, радник Survival International. "Африка зображується як місце дикої природи без людей, і ця вистава має змінитися", - сказав він.

На думку експертів, не можна ігнорувати і наслідки погіршення погодних умов у національних парках через зміну клімату. Нещодавнє дослідження, проведене у Національному парку Крюгера (ПАР), пов'язало екстремальні погодні явища із загибеллю рослин та тварин.

Посуха серйозно загрожує таким видам тварин, як носороги, слони та леви, оскільки скорочує кількість доступної їжі, каже Філіп Вандера, колишній наглядач Служби дикої природи Кенії.

Більш інтенсивне управління парками та усунення огорож, що перешкоджають міграції видів у райони, менш схильні до посухи, є важливими першими кроками із захисту дикої природи, сказав Вандера.

Він додав, що фінансова допомога для "підтримки спільнот у національних парках та навколо них" також допоможе зберегти їх.

Як раніше повідомлялося, вчені дійшли висновку, що численні останки давніх гомінідів, які були виявлені в африканських печерах, можуть бути набагато старшими, ніж вважалося раніше. Нове дослідження показало, що вік цих останків становить приблизно чотири мільйони років, що робить їх навіть старшими, ніж знамениті останки австралопітеку на прізвисько Люсі