Тепер почуватися однаково вдома як в лондонському, так і в московському Soho (настільки ексклюзивний нічний клуб, що олігарх Роман Абрамович якось не пройшов там "фейс-контроль") стало відповідальністю. Видання нагадує, що автор терміну "Лондонград" Роман Абрамович, який купив футбольний клуб "Челсі" і будинок на "алеї мільярдерів", не зміг отримати британську візу. Раптом олігархи стали надто російськими для Заходу, який захотів очиститися, і надто західними для Росії, яка полює на "ворогів народу".
"Або як говорить російська приказка, якщо сидіти на двох стільцях одразу, щось вульгарне може статись через щілину посередині", - пише видання.
"Навіть якщо ти не напоровся на санції, вони все одно діють проти тебе. Йдеш в банк, а там відділ відповідності не хоче мати нічого спільного з усим російським", - сказав виданню неназваний друг одного з російських багатіїв.
Сьогодні бути олігархом все одно, що бути хіпстером: ніхто не визнає себе приналежним до них, але всі їх добре впізнають. Частково проблема в самій природі олігархічності, яка сильно змінилася за 18 років правління Володимира Путіна. Класичне визначення називає олігархами тих, хто накопичив велике багатство завдяки сумнівним політичним зв'язкам, приватизувавши державні активи за копійки, і отримав велику владу над голодним до фінансування політичним класом.
В 1990-х роках часто говорили, що реальна влада у Росії не у Бориса Єльцина, а в олігархів за його спиною. Колись Борис Березовський любив вдавати, ніби він керує країною за відсутності Єльцина, який часто скаржився на проблеми з серцем. Олігарх також вихвалявся, що він обрав Путіна наступним лідером країни. Путін змінив динаміку влади за перші ж роки свого правління. Березовський і Володимир Гусинський намагалися тиснути на президента через свої ЗМІ. Але зрештою вони були змушені тікати з країни. Михайло Ходорковський, який кинув Путіну політичний виклик, був ув'язнений на десятиліття. Це змусило інших олігархів підкоритися неписаному правилу: можна зберегти своє багатство у обмін на невтручання в політику.
Новим поколінням еліт стали друзі Путіна з дитинства. Вони швидко отримали велике багатство після того, як він став президентом. Часто це відбувалося через сумнівні контракти з державними компаніями, такими як "Газпром". Після того, як Росія окупувала Крим в 2014 році, США вдарили санкціями саме по таким людям, сподіваючись, що вони змусять Путіна змінити курс. Але натомість вони "окопалися" навколо нього.
Російський мільрядер і банкір Юрій Ковальчук, у якого дача на околицях Санкт-Петербурга межує з дачею Путіна, якось в ефірі телебачення заявив, що у Росії "національно орієнтована еліта", яка знає, "на якому боці барикад їй належить бути".
"Я не проти того, щоб володіти квартирою за кордоном чи віллою на Лазурному березі. Але от в чому питання: а де ж твій дім?" - говорив Ковальчук.
Остання порція американських санкцій стосувалася більш широкого кола російських багатіїв.
"Раніше вони карали людей, які дійсно отримали свої гроші завдяки роботі з режимом. А тепер ми не розуміємо, за що це нам. Якщо ви думаєте, що ми можемо піти до Путіна і сказати йому, що робити, тоді ви не розумієте Росію", - сказав Financial Times неназваний російських олігарх, додавши, що західна атака проти російських олігархів йде на користь Кремлю.
По-перше, тому що атака проти російського капіталу змушує виводити гроші назад в Росію. Путін не міг добитися цього роками. По-друге, багато хто серед еліт дедалі частіше не бачить причин лишати ключові сфери бізнесу у приватних руках, особливо якщо їм потрібна державна підтримка. Олігархи під санкціями не можуть обслуговувати свої доларові борги перед державними банками. А це значить, що олігархами їм лишилося бути не довго.
"Путіну це подобаєтся. Режим перемагає. Людям це подобається, тому що ніхто не любить олігархів. Держава консолідується", - сказав неназваний російський мільярдер.
Раніше повідомлялося, що російські олігархи за день втратили більше 12 млрд доларів через американські санкції, які були запроваджені 6 квітня. Інвестори відреагували негайно і почали розпродавати російські активи. Індекс РТС впав 9 квітня на 11%, подешевшали акції металургійних компаній, банків, а також компаній, проти керівників яких були введені санкції. Олег Дерипаска постраждав від нових санкцій сильніше інших.