Одне лише надання Україні танків не зможе переламати хід війни — NYT 

Попри всі «фанфари» з приводу сучасних бойових танків, які Україна отримає від Заходу, вони не стануть тією «срібною кулею», яка дозволить Києву виграти війну. Сполученим Штатам і їхнім союзникам доведеться не лише надати нещодавно обіцяні танки, бронемашини і сучасні боєприпаси, але й розширити те, що було чимось на кшталт спеціальної навчальної програми, аби навчити українських військових ефективно використовувати все це нове обладнання, пише The New York Times.

Це буде прискорений курс того, що військові США називають «загальновійськовим боєм», на опанування якого американські підрозділи витрачають місяці, якщо не роки.  

Рішення про нову військову допомогу є делікатним балансуванням для Білого дому та НАТО: вони хочуть надати Києву нові можливості, які можуть допомогти вийти з глухого кута на полі бою, але водночас не хочуть провокувати президента Росії Владіміра Путіна на ескалацію бойових дій у більш широку війну.

Як наслідок, надання західних танків призвело до значного «викручування рук». Але поки що Москву стримують від розширення війни, а створення нових і сильніших українських підрозділів є найкращим шансом уникнути глухого кута.

Коли супутникові знімки показали, що росіяни риють оборонні окопи уздовж лінії фронту, американські урядові аналітики на початку року прогнозували патову ситуацію як ймовірний результат на 2023 рік. Занепокоєні тим, що заморожений конфлікт грає на руку Росії, США та їхні союзники в останні тижні почали більш серйозні дискусії про те, як змінити динаміку бойових дій на користь України.  

«Ми хочемо поставити їх у найкращу можливу позицію, щоб незалежно від того, чи закінчиться ця війна на полі бою, чи закінчиться вона дипломатичним шляхом, чи якоюсь комбінацією, вони мали позицію, яка є набагато вигіднішою для їхнього довгострокового майбутнього, і щоб Путін відчув стратегічну поразку», - заявила представниця Державного департаменту США Вікторія Нуланд.

Більшу частину першого року війни Росія і Україна обстрілювали позиції одна одної з артилерії, але були й танкові операції. У найбільшому успіху України, контрнаступі під Харковом, використовувалися танки, але найбільш важливим видом озброєння були швидкохідні бойові броньовані машини. Там Україна також зіштовхнулася з дезорганізованими російськими військами.

Але на наступному етапі війни українські військові будуть націлені на лінії окопів російських підрозділів. Прорив цих ліній - це не просто проїзд батальйону танків по окопах. Це вимагає скоординованої атаки з піхотою, яка позначає цілі, танками, які ведуть вогонь по цих позиціях, і артилерією, яка забезпечує прикриття та підтримку. Такі загальновійськові маневри є основою бойових дій американської армії і предметом найбільш інтенсивних тренувань.

Хоча танки були в центрі уваги, військові аналітики кажуть, що критично важливою частиною нещодавньої допомоги Заходу можуть стати бойові машини Bradley, які пообіцяли Сполучені Штати, і велика кількість артилерійських гармат, які можуть надати європейські союзники. Це обладнання, ймовірно, буде поєднане з німецькими танками Leopard, що допоможе створити нові українські бронетанкові підрозділи.

«Найважливішими частинами цього пакету є бойові броньовані машини, артилерія та високоточні боєприпаси. Обіцяна невелика кількість танків є найменш значущою частиною цього пакету», - сказав аналітик Майкл Кофман.

Для того, щоб українська армія могла провести такі маневри, необхідно посилити підготовку. Протягом багатьох місяців Сполучені Штати уникали надання Україні складних нових систем, які потребують нової підготовки. Таке ставлення змінилося - спочатку, коли Сполучені Штати надіслали американську артилерію, потім ракетні системи більшої дальності, а нещодавно - систему Patriot. Все це потребувало навчання українських військових за межами України.

Початкова нерішучість була частково викликана побоюваннями, що досвідчені українські солдати будуть виведені з поля бою, а також занепокоєнням, що навчання українських солдатів Сполученими Штатами може бути розцінене Кремлем як провокація. Але з початком тренувань з використання систем Patriot та інструктажу з інтенсивної маневреної війни на американському полігоні в Німеччині початкові занепокоєння зникли, визнали американські військові посадовці.

Сполучені Штати не вперше проводять подібні навчання. США намагалися навчити таким методам армію Іраку і, меншою мірою, армію Афганістану, але зазнали невдачі. Однак Україна знову і знову доводить свою технічну спроможність і винахідливість, а її армія демонструє надзвичайну вмотивованість навчитися користуватися новим обладнанням.

«Українці мають основну професійну армійську групу, яка воює з росіянами вже багато років і пройшла західну підготовку до 2022 року. Вони не починають з нуля», - сказав професор Колумбійського університету Стівен Біддл.

Наскільки реалістично для Пентагону навчити українців складнощам маневреної комбінованої війни за короткий проміжок часу, ще належить з'ясувати. Навіть у мирні часи американським підрозділам потрібен час, щоб освоїти такі операції, і це при наявності великих тренувальних майданчиків і глибоких інституційних знань. Втім, нові методи ведення війни можна вивчати і під вогнем. Зрештою, американська армія вперше навчилася сучасним комбінованим методам ведення бойових дій в розпал Другої світової.

«Військові, які належним чином мотивовані і мають правильну структуру командування, адаптуються і навчаються досить швидко. Існує думка, що армія ніколи не змінюється. Це нісенітниця. Вони можуть змінюватися дуже швидко, якщо вони вмотивовані і правильно організовані», - зазначив Біддл.

Деякі аналітики вважають, що найефективнішою зброєю, яку Сполучені Штати могли б надати Україні, є високоточні ракети. Українська армія, за своєю підготовкою і традиціями, зосереджена на артилерії. Саме цей досвід дозволив їм швидко і ефективно використовувати HIMARS для ударів по російських складах боєприпасів і командних пунктах.

Росія пристосувалася і вивела свої логістичні центри за межі досяжності HIMARS. Більш досконала ракета більшої дальності, така як ATACMS, могла б вразити ці цілі. Але наразі зброя, здатна завдати удару вглиб Росії, не обговорюється, оскільки вважається, що вона може спровокувати Путіна. Хоча Сполучені Штати поступово відкривалися для надання Україні більш потужного озброєння протягом війни, вони залишаються рішучими в цьому питанні.

Американські офіційні особи визнали, що справжня сила танків Abrams, про надання яких оголосили Сполучені Штати, полягає в тому, що вони розблокують надання Україні більшої кількості танків Leopard 2 німецького виробництва, а також більшої кількості артилерії та бойових машин піхоти.

Надання США танків «підбадьорить німців і надихне поляків», демонструючи єдність НАТО, сказав один американський чиновник, який говорив на умовах анонімності. Окрім Німеччини, інші країни обіцяють надати танки, зокрема, Польща, Канада та Норвегія.

Танки самі по собі навряд чи збільшать бойову міць настільки, щоб виграти війну для України, але офіційні особи і зовнішні аналітики кажуть, що вони суттєво допоможуть. Танки пробиватимуть лінії окопів і відкриватимуть шлях піхоті на бойових машинах для утримання звільненої території.

Надання танків надсилає важливі сигнали як Україні, так і Росії про продовження американської підтримки. Для РФ це демонструє, що потік зброї із Заходу для Києва зростає, а не зменшується. А для України це великий моральний стимул, вважає колишня співробітниця американської розвідки Андреа Кендалл-Тейлор.

«Це вотум довіри, що люди все ще вірять в те, що Україна поверне свою територію, а не підштовхують Україну до переговорів», - пояснила вона.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Польща ініціювала створення «танкової коаліції» для допомоги Україні

Яких звісток нам чекати з фронту найближчими місяцями? Обидві сторони підтягнули резерви, посилили війська технікою, обидві практично готові до наступу. Хто наступатиме першим і нищитиме оборону противника рішучими проривними діями? Хто обере варіант оборонної операції, щоб ослабити противника в його наступі і потім долати в контрнаступальній операції?

Про ключові фактори та передумови для прийняття доленосних рішень на фронті — у статті генерал-майора Сергія Савченка «11 місяців війни: боротьба за стратегічну ініціативу триває».