Якщо Європа має намір, як неодноразово заявляли її лідери, підтримати Україну в досягненні врегулювання, яке дозволить країні розпочати стабільне, процвітаюче і незалежне майбутнє, чому ж відбувається затримка з наданням допомоги? Таке врегулювання не може відбутися доти, доки Росія вважає, що вона може перемогти на місцях, зазначає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон.
Від початку російського вторгнення в лютому 2022 року Кільський інститут світової економіки в Німеччині реалізує проєкт, який відстежує гуманітарну, фінансову та військову допомогу, яку союзники України зобов'язалися надати й, окремо, надали.
Останнє оновлення, опубліковане на початку цього місяця, показало, що станом на кінець жовтня Європа виділила на підтримку України вражаючу суму у 241 мільярд євро (253 мільярди доларів), тоді як США пообіцяли допомогу на 119 мільярдів євро.
У певному сенсі це багатообіцяюче, враховуючи, що Європі незабаром доведеться заповнити велику прогалину, якщо Трамп виконає свою передвиборчу обіцянку зменшити американську підтримку України.
"Найбільше розчаровує величезний розрив між тим, що Європа пообіцяла, і допомогою, яка була фактично поставлена, яка, згідно з оцінками Кільського інституту становить лише 125 мільярдів євро. Частина цієї різниці пояснюється тим, що 52 мільярди євро обіцянок Європи були зроблені лише цієї осені, коли було остаточно ухвалено механізм використання заморожених російських активів як застави для кредитів Україні. Однак навіть за цих обставин Європа все одно має заборгованість у розмірі 64 мільярди євро", — пише Чемпіон.
На думку оглядача, важко визначити, чи вдався б Путін до ядерного удару в Україні, якби США та інші члени НАТО раніше надали Україні далекобійну артилерію, танки та F-16, коли Росія ще не встигла мобілізувати свої сили або укріпити свої позиції.
Однак серед причин, чому Україна стикається з труднощами у вербуванні та утриманні військових, є відчуття, що західна підтримка — і, отже, зброя та боєприпаси, необхідні для виживання на фронті, не кажучи вже про перемогу — стає все більш обмеженою.
Йдеться не про те, щоб надати Києву потенційно провокаційні нові види зброї. Дещо з того, що потрібно Україні, має бути отримано із західних запасів і від західних виробників, наприклад, обіцяна Шольцем протиповітряна оборона. Але решту може виробити вітчизняна збройова промисловість.
"Україна вже зараз може виробляти більшу частину того, що їй потрібно для стабілізації ліній фронту й оснащення нових батальйонів — їй просто не вистачає грошей", — підсумував оглядач.
Раніше газета The Guardian зазначала, що Європа починає надавати Україні допомогу тільки коли та опиняється на межі поразки. Коли Україна досягає успіху, як у випадку з її успішними контрнаступами в Харкові та Херсоні у 2022 році, в Європі зростає страх перед поразкою Росії й ризиком того, що це призведе до ядерного Армагеддону або розпаду Росії", йдеться в газеті.