NYT: США зважують, наскільки сильно підтримувати протести в Китаї

В Китаї несподівано спалахнули протести проти жорстких карантинів, які в країні запроваджують через поширення COVID-19. І це виклик для президента США Джо Байдена, якому потрібно з одного боку підтримати демократію, а з іншого - уникнути повного розриву і без того поганих відносин з автократичними країнами.

Білий дім дуже обережно відреагував на події в Китаї, де люди вийшли на вулиці, щоб засудити політику «нульової толерантності до COVID-19», а також посилення цензури. Заява, яку прес-секретар Ради національної безпеки США Джон Кірбі повторив майже дослівно, говорила лише одне: «Ми давно казали, що всі мають право на мирні протести: в США і по всьому світі». Про це сьогодні пише New York Times.

«Президент не збирається говорити про протести по всьому світі. Вони говорять самі за себе», - сказав Кірбі журналістам, які намагалися підштовхнути його до більш рішучих коментарів.

New York Times пише, що реакція Білого дому на події в Китаї дуже сильно контрастують з неодноразовими словами осуду влади Ірану за спроби придушити протести проти уряду в Тегерані. Але в адміністрації Байдена чиновники на умовах анонімності сказали виданню, що ситуації не можна порівнювати, тому що навряд чи протести, які охопили вулиці Пекіна і Шанхая у минулі вихідні, будуть тривати й далі. Крім того, вимоги скасувати обмеження, пов’язані з COVID-19, - це не заклик до зміни уряду. Білий дім зосередився на природі китайської політики щодо боротьби з коронавірусом, а не на реакції китайської поліції на протести.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

FT: Протести в Китаї кидають виклик владі Сі Цзіньпіна

У заяві Білого дому сказано, що політика «нульової терпимості» до коронавірусу - це не те, що США просувають.

«І як ми вже казали, ми вважаємо, що КНР буде дуже важко стримати цей вірус за допомогою такої стратегії. Ми ж зосередилися на тому, що працює. Це означає, що ми застосовуємо інструменти охорони громадського здоров’я, такі як заохочення американців робити щеплення за допомогою оновлених вакцин, а також полегшення доступу до лікування і тестування», - йдеться в заяві.

New York Times зауважує, що розрахунок, на скільки рішуче підтримувати протести в Китаї - справа не легка. Байден виставив протистояння з Китаєм як перший приклад боротьби «автократії і демократії». Він пообіцяв, що буде виступати проти зловживань авторитарних урядів по всьому світі. Але майже напевне можна сказати, що будь-яке заохочення вуличних протестів Пекін розцінить як спробу дестабілізувати Сі Цзіньпіна якраз після того зустрічі з Байденом на Балі, яка тривала три з половиною години. Китайський уряд вже звинуватив США у просуванні політики «стримування» (формулювання з часів Холодної війни), обмежуючи здатність Китаю імпортувати напівпровідники для виробництва обладнання, а також заборонивши продаж китайських телекомунікаційних товарів в США.

В п’ятницю Федеральна комісія зі зв’язку формально заборонила китайському гіганту Huawei продавати на американському ринку своє обладнання для мереж 5G, пославшись на ризики для національної безпеки. Але чиновники в адміністрації кажуть, що бачать велику різницю між забороною товарів, які можуть допомогти китайській армії, і спробами дестабілізувати внутрішню політику Китаю.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Китай звинуватив крейсер США у «незаконному вторгненні» у внутрішні води — Reuters

Тим часом, Байден хоче, щоб Пекін і далі утримувався від підтримки Росії у війні проти України, а також відновив співпрацю в питаннях клімату і КНДР. Тож Білий дім «обережно обирає бійки, в які він готовий втрутитись». Існує занепокоєння, що навіть риторична підтримка протестів може поглибити підозри.

«Небезпека перебільшення масштабів протестів полягає в тому, що американські ЗМІ можуть підвищити довіру до тверджень уряду Китаю про те, що цей спонтанний спалах невдоволення - це результат іноземної змови. Пекін буде залякувати учасників протестів, стверджуючи, що вони беруть участь в кольоровій революції», - сказав директор Інституту Кіссінджера з вивчення Китаю і США в Центрі Вілсона Роберт Делі.

Він також додав, що природа китайських протестів ще не зрозуміла. Це «не революція і не рух». І, на його думку, вони можуть ніколи й не стати чимось таким. В понеділок не було жодних помітних протестів. Крім того, Делі вказує на те, що люди вимагають здебільшого «вільного щоденного життя, яке в них було до COVID».