NYT: Путін сам сказав, що збирається робити далі

В п’ятницю Владімір Путін формально проголосив анексію окупованих територій України. І в його промові було багато чого: лекція зі спотвореної історії, досить нудний перелік «західних гріхів», образи і хизування владою. 

Подібна риторика в дусі звинувачень Заходу в «санатізмі» вже стала типовою для промов Путіна. Але цього разу було й ще дещо, а саме план дій. Окрім образ і розмитих погроз російський президент озвучив три чіткі пункти, які разом утворюють його план війни і миру. Про це в статті для New York Times пише науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Алєксандр Баунов.

По-перше, під час своєї промови Путін заявив, що вибухи на газопроводі «Північний потік» - це справа рук США. Таким чином він звільнив Росію від потреби виправдовуватися зараз і в майбутньому за нездатність постачати газ через цей маршрут. І це вже перемога для нього. Однак, звинувачення також натякнули на те, що Росія може спробувати відповісти аналогічним чином, а саме влаштувати диверсії проти західних трубопроводів. Перетворення енергоносіїв у зброю може вийти на новий рівень, на якому не лише буде скорочуватися потік палива з Росії, а й активно зриватися поставки з інших країн.

По-друге, Путін заявив, що потрібно негайно почати переговори про завершення війни. Він закликав Україну негайно припинити бойові дії, вивести війська «з нових російських територій» і сісти за стіл переговорів. Такий же ультиматум він озвучив перед початком російського вторгнення в Україну. 21 лютого Путін формально визнав так звані «республіки» в Луганську і Донецьку. Уточнивши, що визнання стосується Донецької і Луганської областей в їхніх адміністративних кордонах, а не лише тієї території, яку контролювали російські сили на той момент, він почав вимагати, щоб українська армія вийшла з обох областей. Через кілька днів після того Росія почала вторгнення.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Путін готовий пожертвувати Луганщиною заради утримання півдня України – ISW

Втім, є різниця між станом речей зараз і ситуацію навесні, коли всі були шоковані вторгненням другої за чисельністю армії світу в сусідню суверенну країну. Нові погрози Путіна прозвучали після принизливого відступу з Харківської області. Ця поразка змусила Росію почати мобілізацію і оголосити про анексію окупованих територій. І дуже малоймовірно, що Україна серйозно поставиться до російських закликів до переговорів найближчим часом. Навпаки, Київ неодноразово говорив, що анексія поставить хрест на будь-яких переговорах з путінською Росією. Для українців після того, що сталося цього тижня, навіть сісти на стіл переговорів буде актом капітуляції.

І це веде до третього пункту Путіна про те, що США «створили прецедент» застосування ядерної зброї, скинувши бомби на Хіросіму і Нагасакі в 1945 році. Зрозуміти цей натяк не важко. Якщо Захід продовжить відправляти зброю в Україну і відмовиться натиснути на Київ, щоб змусити його погодитися на рішення, яке задовольнить Росію, Путін може вдатися до застосування ядерної зброї. Існує чітке пояснення, чому ядерний удар або навіть розмови про нього - це велика спокуса для Путіна і тих, хто розділяє його погляди на становище Росії у світі. В їхньому розумінні рівність має дуже пряме, навіть арифметичне значення. Щоб бути рівнею США, Росія повинна продемонструвати, що вона здатна на все, на що і Америка не залежно від контексту американських дій. Ця симетрична концепція рівності і майже забобонні уявлення про справедливість штовхають Путіна і людей в його оточенні до ядерного сценарію, особливо коли перспектива російської перемоги звичайними засобами негарантована або й взагалі неможлива. І Кремль не погодиться на будь-яку стратегію виходу із ситуації, яка б не передбачала певного роду перемогу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Ядерна зброя — це шантаж Кремля, але він є небезпечним — глава МЗС Латвії

Цей конфлікт все більше виставляють як екзистенційний для Росії. Путін і багато російських коментаторів хочуть переконати світ, що вони серйозно налаштовані. Їхнє твердження просте: «Багато хто не вірив, що ми вторгнемось в Україну чи анексуємо ще більшу територію, але ми це зробили. Тепер ви не вірите, що ми використаємо ядерну зброю. Але ми не блефуємо». Цей сигнал Путіна і настрої російських еліт помітно похмурі і фаталістичні. Однак, є велика різниця між російським вторгненням в Україну і погрозами застосувати ядерну зброю. До вторгнення Росія яро заперечувала свої наміри. Тепер вона робить абсолютно протилежне.