Підтримати
Президент Франції Еммануель Макрон прибуває в Пекін в середу, рішуче налаштований визначити чітку роль для Європи, яка дозволить уникнути вступу в американську конфронтацію з напористим Китаєм. Він також переконаний, що для Китаю є місце в процесі завершення російської війни проти України.
Потерпаючи вдома від протестів через своє рішення підвищити пенсійний вік у Франції і зазнавши невдач у своїх неодноразових спробах переконати Владіміра Путіна відмовитися від продовження тривалої війни, Макрон звернувся до Китаю як до «єдиної країни у світі, здатної змінити розрахунки Москви» щодо України.
«Тільки Китай може справити ефект, що змінює правила гри. Ми знаємо, що з боку Китаю не буде засудження Росії, але президент доклав величезних зусиль, щоб зрозуміти, як разом з Китаєм ми можемо бути корисними для українців», - сказав New York Times неназваний французький дипломат.
Не зрозуміло, що саме має на увазі Макрон. Пекін ніколи не засуджував вторгнення Росії в Україну. Він уникав використання слова «війна» для опису російського нападу. Він підтримує антизахідне партнерство з Москвою «без обмежень», закріплене минулого місяця візитом президента Сі Цзіньпіна в Росію і спільною декларацією про «нову еру», вільну від того, що обидві країни вважають американським домінуванням.
Але французький лідер, схоже відчуває достатню стурбованість Китаю війною Путіна, щоб спробувати проявити дипломатичну винахідливість. Китай, як визнав Путін у вересні, висловив «питання і занепокоєння» щодо війни. На відміну від російського автократа, він не зацікавлений у брязканні ядерною зброєю. І Пекін не відкинув пропозицію президента України Володимира Зеленського, який минулого місяця припустив, що Китай може «стати партнером» у пошуках врегулювання.
США з недовірою ставляться до будь-якої ролі Китаю в українському миротворчому процесі. Вони відмахнулися від розпливчастого китайського плану з 12 пунктів, висунутого в лютому. Але Макрон розмовляв з президентом Байденом напередодні свого від'їзду до Пекіна. І обидва лідери висловили «спільне бажання залучити Китай до прискорення припинення війни в Україні», про що сказано заяві французького президента. Втім, у підходах до Китаю залишаються чіткі розбіжності. Незалежна позиція здається політично дуже привабливою для Макрона, для якого розвиток Європи як глобальної сили залишаються ключовою темою.
Він критично ставиться до жорсткої лінії адміністрації Байдена щодо Китаю і вважає, що будь-яке відокремлення Пекіна не добре позначиться на Європі, зважаючи на величезні економічні інтереси, що стоять на кону. Німецька автомобільна промисловість значною мірою залежить від китайського ринку. Також тривають переговори про потенційну угоду з Китаєм про продаж десятків європейських літаків Airbus.
Для Китаю в часи, коли відносини зі США перебувають на найгіршому рівні за останні десятиліття, партнери у Європі, особливо у Франції й Німеччині, становлять значний економічний і стратегічний інтерес. Оскільки Пекін прагне відновитися COVID-19.
В інтерв'ю The New York Times напередодні візиту Макрона посол Китаю в ЄС Фу Конг закликав Європу бути більш незалежною від Сполучених Штатів і висловив припущення, що близькість Китаю до Росії була переоцінена. Про дружбу «без обмежень» між двома країнами він сказав: «Безмежність - це не більше ніж риторика».
Під час свого триденного візиту Сі Цзіньпін проведе понад шість годин на зустрічах з Макроном. Це виняткове ставлення, яке означає серйозні дипломатичні наміри. В планах також спільний візит до південного міста Гуанчжоу, де китайський лідер має дорогі для нього родинні зв'язки.
Минулого місяця Сі Цзіньпін звинуватив США в тому, що вони очолюють кампанію «тотального стримування, оточення і придушення» Китаю. Очевидно, що він розглядає Францію як важливого співрозмовника, оскільки адміністрація Байдена запроваджує суворий експортний контроль, спрямований на те, щоб перекрити китайський доступ до критично важливих технологій.
«Завдяки європейському економічному впливу Макрон може мати певні важелі впливу, щоб переконати Китай відігравати більш конструктивну дипломатичну роль в Україні», - пише New York Times, нагадуючи про успішне китайське посередництво між Іраном і Саудівською Аравією.
«Наша мета - не розірвати зв'язки з Китаєм. Навпаки, наша мета - зміцнити ці зв'язки на кращому фундаменті», - сказав американському виданню неназваний французький чиновинк.
Для Комуністичної партії Китаю сильне економічне зростання - це гарант влади. Але минулого року воно впало до 3%, що стало найнижчим показником за багато років. Європа може зробити більший внесок в економічний підйом КНР, ніж Росія, попри всі розмови про «необмежену дружбу».
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка супроводжує Макрона, надаючи візиту європейську вагу, заявила у своїй промові минулого тижня, що «від'єднання від Китаю не можна вважати ані життєздатним, ані таким, що відповідає інтересам Європи».
«Наші відносини не чорно-білі. І наша відповідь не може бути ані чорною, ані білою. Ось чому ми повинні зосередитися на зменшенні ризиків, а не на розриві», - сказала вона.
Проте, описуючи підйом Китаю в більш прямо і жорстко, ніж це робить Макрон, вона сказала, що «Китай перегорнув сторінку епохи «реформ і відкритості» і рухається в нову еру безпеки і контролю». З огляду на те, що Китай «хоче стати наймогутнішою державою світу» до середини століття і має намір «системно змінити міжнародний порядок з Китаєм в центрі», Європа повинна диверсифікувати свою залежність від Китаю в питанні стратегічних матеріалів, - сказала пані Фон дер Ляєн.
«Ми покладаємося на одного єдиного постачальника - Китай - у забезпеченні 98% постачання рідкоземельних елементів, 93% постачання магнію і 97% - літію. Прогнозується, що акумулятори, які живлять наші електромобілі, збільшать попит на літій у 17 разів до 2050 року», - підкреслила президент Єврокомісії.
Французький чиновник сказав New York Times, що більш жорсткі публічні висловлювання Фон дер Ляєн відображають не різницю в оцінках, а скоріше готовність Макрона дивитися вперед, щоб «знайти способи будувати, як тільки ми це зрозуміємо».
Стосовно як Путіна, так і Сі Цзіньпіна, французький президент визнав, що з одного боку, вони становлять загрозу для західних цінностей і демократії, а з іншого - він наполягав на тому, що лише діалог може призвести до сприятливих змін. Цей діалог з паном Путіним, який був інтенсивним у перші місяці війни, перервався. Він не приніс жодних очевидних плодів.
«Ми - союзник американців. Ми не знаходимося на рівній відстані між Китаєм і США. Але у нас не однакові позиції щодо Китаю, тому що у нас не однакові інтереси», - сказав французький урядовець.
Потенціал Китаю завдати великої шкоди - чи то озброївши Росію, чи то вторгнувшись на Тайвань - занадто реальний. Тому на думку французів, єдиний можливий підхід - це «відновлення взаємодії на основі відвертого діалогу». Це не та риторика про Китай, яку використовує адміністрація Байдена. Але попри те, що Макрон і Європа загалом хвалять США за надання критичної підтримки Україні у війні, вони все ж не хочуть, щоб ціною відродження трансатлантизму була втрата Китаю.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google