Цифрові технології формують нову еру геополітики. Оскільки Росія активізує кібербойові дії, а Китай «озброює» штучний інтелект, об’єднання зусиль у галузі кібербезпеки займатиме важливе місце в списку тем, які будуть обговорювати союзники НАТО на саміті наступного тижня. Але 30 членам трансатлантичного альянсу потрібно рухатись швидко, якщо вони прагнуть компенсувати втрачені позиції в нову епоху кіберпротистояння, пише Financial Times.
НАТО пропонує створити новий центр технологічних інновацій, що об’єднає військову сферу для сприяння стартапам цифрової оборони. Деякі ініціативи можуть бути профінансовані окремо, для прикладу, фонд венчурного капіталу для інновацій.
Однак Захід дещо відстає у питанні цифрової оборони, це визнав і сам генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
«Десятиліттями союзники НАТО були лідерами у технологічній сфері, але це лідерство вже не таке очевидне останнім часом», - сказав він в інтерв'ю для Financial Times минулого тижня.
«Ми бачимо, що Китай особливо активно інвестує в нові технології, такі як штучний інтелект, автономні системи, великі обсяги даних. Пекін застосовує їх у нових передових системах зброї, безпілотниках, підводних човнах, літаках тощо», - додав Столтенберг.
Генсек НАТО не перший почав бити на сполох. Колишній виконавчий директор Google Ерік Шмідт, який нині очолює Комісію з питань національної безпеки США щодо штучного інтелекту, попереджав ще на початку цього року, що Пекін планує «підірвати» звичайні збройні сили шляхом переходу до нових технологій.
У звіті комісії, опублікованому в березні, висловлено занепокоєння відносно того, що Китай використовуватиме штучний інтелект для «розвідки, контрзаходів та скоординованих ударів».
Частина проблеми полягає в тому, що західні оборонні установи повільно розпізнавали потенціал інновацій за межами власної галузі.
«Протягом десятиліть у оборонному секторі відбулося багато технологічного розвитку - Інтернет, атомна енергія, GPS, все це було розроблено оборонною промисловістю, а потім передано цивільному сектору», - сказав Столтенберг.
«Зараз все йде навпаки. Саме цивільний сектор є провідним у розвитку штучного інтелекту, квантових обчислень та багатьох нових технологій», - додав Генсекретар НАТО.
Деякі члени НАТО випереджають інших у сфері «цифрового захисту». США та Франція опублікували військові стратегії ШІ, тоді як Велика Британія цього року оголосила, що планує створити «центр оборонного ШІ». Вперше британське розвідувальне відомство MI6 обирає керівника своєї «технологічної лабораторії» з приватного сектору.
Створення нового центру НАТО, в якому технологічні компанії та члени збройних сил можуть експериментувати з новими ідеями, має переваги, на думку професора Фіони Мюррей.
Стартапи та інвестори не завжди встигають вирішити оборонні проблеми, коли рішення «важко перевірити, ринки роздроблені, а закупівлі йдуть повільно», каже Мюррей.
Спільна робота створила б більш широкий ринок нових технологій та підвищила б колективну безпеку, зазначає професор. За її словами, індивідуального вирішення цих питань кожною країною може бути «недостатньо».
США розпочали закликати союзників зважати на політичні наслідки використання нових технологій.
«Партнерство з питань штучного інтелекту в обороні» Пентагону, що включає 13 країн (серед них Канада, Данія, Естонія, Велика Британія, Франція та Норвегія), фактично вперше провело зустріч минулого року, щоб узгодити спільні військові стандарти щодо ШІ. Комісія закликала альянс до обміну розвідданими.
Експерт з військових технологій при Європейській раді з міжнародних відносин Ульріке Франке стверджує, що технологічний центр НАТО буде найбільш ефективним, якщо він надасть пріоритети системам, призначеним для сприяння спільним військовим операціям.
За її словами, альянс повинен розглянути такі сфери, як управління системами ШІ, що може дати членам єдину картину поля бою в різних регіонах, використовуючи аналіз даних для «фільтрування» інформації.
Франке вважає, що на «величезній арені», яка охоплює все, від безпілотників до квантових обчислень, існує спокуса «надмірного розпорошення уваги».
«Для НАТО є сенс більше зважати на нові технології. Питання в тому, на чому саме вони зосереджуються», - сказала Ульріке Франке.
Мало не в кожній економічно розвиненій країні можна назвати компанії, які є ніби носіями національного прапора. Аналіз взаємодії держав і корпорацій — дуже цікава тема й досить непроста. Державні діячі або структури можуть порушити міжнародне право чи кримінальний кодекс і вийти сухими з води, але «бан» у Twitter або Facebook цілком може бути й довічним, і оскаржити це практично неможливо. Чиї корпорації потужніші — американські чи китайські? Хто очолює світовий табель про ранги корпорацій? Яке місце посідають у ньому найбільші компанії Росії, що претендує на крісло у спільноті провідних світових держав? Про це ви дізнаєтеся зі статті Сергія Корсунського «Корпоративна геополітика».