Лауреатами премії Шведського державного банку з економічних наук пам'яті Альфреда Нобеля стали Юджин Фама, Ларс Петер Хансен і Роберт Шиллер. Журі відзначило їхні роботи, які стосуються "емпіричного аналізу цін на активи". Дослідження дозволяють прогнозувати біржові котирування у довгій перспективі. Пряма трансляція велася на сайті Нобелівського комітету.
Професор Єльського університету Р.Шиллер відомий своїми дослідженнями у галузі економічної теорії фінансів. Професор Бізнес-школи університету Чикаго Фама є співавтором принципів гіпотези ефективного ринку. Професор Чиказького університету Хансен є творцем узагальненого методу моментів, є автором багатьох праць щодо застосування ОММ для аналізу економічних моделей в різних областях.
Шиллер входить до сотні найвпливовіших світових економістів. В 2012р. аналітики агентства Thomson Reuters називали його ключовим претендентом на Нобелівську премію з економіки за "дослідження волатильності фінансового ринку і динаміки цін на активи". Окрім того, Шиллер ще в 2006р. говорив про дуже серйозний ризик глобальної кризи: "існує значний ризик, що ми стоїмо на порозі поганого періоду, який ознаменується падінням продажів, зниженням цін, дефолтами, потрясіннями на фінансових ринках і можливою рецесією, яка почнеться раніше, ніж ми очікували".
Традиційно Нобелівська премія з економіки є однією з найбільш непередбачуваних. І цьогоріч до останнього дня дана номінація не мала явного фаворита, як у випадку з преміями в інших областях.
Минулого року премію імені Альфреда Нобеля отримали Елвін Рот та Ллойд Шеплі. Вчені з Гарварду і Каліфорнійського університету присвятили свої дослідження питанням оптимального розподілу ресурсів між споживачами. Зокрема, їхні роботи застосовуються для аналізу розподілу учнів з різними здібностями у школах різної престижності.
У 2011 році лауреатами Нобелівської премії з економіки стали американці Томас Сарджент і Крістофер Сімс за емпіричні дослідження причин і наслідків дії макроекономічних факторів".
Сарджент, який працює у Гарвардському університеті, показав, як структурна макроеконометріка може використовуватися для аналізу постійних змін в економічній політиці. Цей метод може бути застосовано для дослідження макроекономічних відносин, коли домогосподарства і фірми коригують свої очікування одночасно з економічними змінами. Професор економіки Прінстонського університету Сімс розробив метод, який засновано на векторній авторегресії і дозволяє побачити залежність між економікою і тимчасовими змінами в економічній політиці. Вчений, зокрема застосував цей метод при вивченні наслідків збільшення ставки Центробанку. !zn
Читайте також:
Лауреатами Нобелівської премії з хімії стали троє вчених зі США