ДНЯЗ замість запобігання ядерній катастрофі допомагає Росії здійснювати експансію — аналітики

Особливо скандальним аспектом війни, яку Росія розпочала проти України в лютому 2014 року, є її ядерний вимір. Поведінка в цій війні не лише України та Росії, але й інших сторін обумовлена наявністю у РФ атомної зброї. Остання володіє найбільшим у світі арсеналом ядерних боєголовок, водночас Україна жодної ядерної боєголовки не має. Упродовж останніх десяти років Кремль неодноразово нагадував світу про свою руйнівну атомну міць, повідомляють аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Андреас Умланд та запрошений науковий співробітник вашингтонського Центру Генрі Л. Стімсона Вільям Альберк у статті "Неядерний тупик: чому Північній Кореї можна, а Україні зась".

Науковці нагадують, що в листопаді минулого року було внесено зміни до військової доктрини РФ та знижено поріг застосування ядерної зброї. Альберк та Умланд наголошують, що водночас Україна, яка у 1994 році відмовилася від радянських атомних боєголовок, щоб приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, не володіє зброєю масового знищення, щоб відповісти на постійні погрози та провокації з боку Росії. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Новий ядерний шантаж. Що Путін замислив цього разу?

"Хоч як дивно, ця суперечлива ситуація узаконена, підтримується та захищається міжнародним правом. З одного боку, ДНЯЗ дає змогу Росії як офіційній державі, що володіє ядерною зброєю, створювати та купувати атомну зброю. З іншого — ДНЯЗ прямо забороняє Україні як офіційній державі, що не володіє ядерною зброєю, робити те саме. Ба більше, неядерні союзники України — від Канади на Заході до Японії на Сході — згідно з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї також поєднані статусом лише звичайних військових держав", - пояснюють автори статті.

Аналітики стверджують, що Росія, яка порушила міжнародний порядок територіальними експансіями до України, Грузії та Молдови, ядерними погрозами підриває також логіку режиму нерозповсюдження ядерної зброї. 

У преамбулі ДНЯЗ вказано, що "держави мають утримуватися у своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної цілісності, так і проти політичної незалежності будь-якої держави". Автори статті наголошують, що згідно із зобов’язаннями цього договору, погроза застосування або застосування сили державою, яка має ядерну зброю, проти держави, яка її не має, є неприпустимими.

Умланд та Альберк зазначають, що після набрання чинності ДНЯЗ (1970 року) легітимність режиму нерозповсюдження ядерної зброї обумовлена тим, що він є всеосяжною угодою, яка допомагає запобігти ядерній війні та загрозі застосування ядерної зброї проти держав, які її не мають. Науковці стверджують, що цей режим нині дає зовсім інші результати, оскільки договір про нерозповсюдження ядерної зброї замість сприяти миру, фактично допомагає Кремлю здійснювати експансіоністську політику щодо Української держави, яка ліквідувала ядерну зброю, успадковану від Радянського Союзу, щоб приєднатися до договору про нерозповсюдження й дотримуватися його.

Автори статті також звертають увагу, що згубні наслідки російсько-української війни для глобальної системи безпеки посилюються через дедалі активніше залучення до цієї війни Північної Кореї (ця держава не є учасником ДНЯЗ, однак володіє ядерною зброєю).

"Аби зберегти та зміцнити режим нерозповсюдження, всі держави, які підписали ДНЯЗ, мають недвозначно підтримати Україну. Така підтримка має включати військову або невійськову допомогу, що дасть змогу Києву здобути переконливу перемогу на полі бою, звільнити свої території, незаконно окуповані Росією, та закінчити війну справедливим миром", - указують у своїх висновках Альберк та Умланд.

У листопаді 2024 року глава Кремля Владімір Путін підписав указ про зміну ядерної доктрини Росії. Вона передбачає, що підставою для завдання ядерного удару може стати "агресія проти РФ та її союзників з боку будь-якої неядерної держави за підтримки ядерної держави", а також масована повітряна атака неядерними засобами, зокрема, безпілотниками. Внесення змін в ядерну доктрину відбулося на тлі дозволу Україні від адміністрації президента США Джо Байдена використовувати ракети ATACMS для ударів по об'єктах на території РФ. У міністерстві оборони США заявили, що наразі не фіксують жодних ознак підготовки Росії до використання ядерної зброї в Україні. 

Кілька днів тому державний секретар США Ентоні Блінкен зазначив, що Москва розглядала варіант завдання ядерного удару по Україні, але Пекін застеріг Кремль від цього рішення.