Німеччина повинна виступити на захист Європи — FT

За останні роки Німеччина мала багато неприємних геополітичних сюрпризів. Але найгіршою проблемою на сьогоднішній день для Німеччини є не російська агресія на порозі Європи, прагнення Китаю до глобального домінування або розпалювання конфлікту Туреччиною у східному Середземномор'ї. Найбільшою проблемою виявилося обрання Дональда Трампа президентом США. Німеччина зараз прискіпливо спостерігає за ходом виборів президента США, адже Дональд Трамп може бути переобраний, пише Financial Times.

Вже давно не секрет, що канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка завжди готова підтримувати гарні трансатлантичні відносини, не змогла знайти спільну мову з Дональдом Трампом, на відміну від його попередників, колишніх американських президентів Джорджа Буша та Барака Обами, для прикладу.

Трамп - перший післявоєнний президент США, який не здійснив державного візиту до Німеччини протягом першого терміну. Але проблеми Берліна з Вашингтоном виходять за рамки неприязні двох лідерів і поширюються на всі політичні аспекти.

Деякі країни засмучені тим, що Берлін хоче зберегти іранську ядерну угоду. «Противники Китаю» звинувачують Меркель у м'якості щодо Пекіна. «Противники Росії» засмучені небажанням Німеччини зупинити проект газопроводу "Північний потік-2". Оборонне співтовариство глибоко засмучене тим, що країна витрачає на оборону не більше 1,5 відсотка свого валового внутрішнього продукту.

Звичайно, другий термін для Трампа мав би зовсім інший вплив на американо-німецькі відносини, ніж якби президентом США став демократ Джо Байден. Цілком можливо, що Трамп, якщо переможе, буде намагатися припинити участь США у війнах в Афганістані та на Близькому Сході і спробує вивести американські війська з Європи. Він може сподіватися навіть на підтримку Росії у протистоянні з Китаєм. Однак, всі ці дії можуть стати «початком кінця» для НАТО.

Байден дорожить трансатлантичним альянсом та високо оцінює економічний і регуляторний підйом ЄС. І все ж, США зараз мають багато внутрішньополітичних проблем, до того ж адміністрація Байдена буде змушена терміново зосередитися на підйомі Китаю. Тягар гарантування регіональної безпеки - від Північної Африки через Східне Середземномор'я та Близький Схід аж до Кавказу, України та Білорусі - ляже на Європу.

Хто б не став новим президентом США, проста істина полягає в тому, що одна з наймогутніших європейських країн має обов'язок перетворити себе на якір безпеки континенту. Однак, Німеччина не готова до цього, припускає Норберт Реттген голова комітету закордонних справ Бундестагу.

Тим не менше, у Берліні виникає нове відчуття «нагальності». Влітку Німеччина підтримала масштабну програму відновлення ЄС після коронавірусної кризи. Країна підтримала нові санкції проти деяких посадових осіб Кремля після замаху на російського опозиційного лідера Алєксєя Навального.

І хоча Меркель все ще не бажає зупинити «Північний потік-2», вона вперше натякнула, що за потреби проект газопроводу буде зупинено. Законодавча влада Берліна розглядає закон, який фактично може заборонити китайській технологічній компанії Huawei брати участь у розбудові мережі 5G у Німеччині.

Що стосується США, то минулого тижня міністр оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер виступила з потужною промовою, в якій вона заявила, що Німеччина повинна стати "стратегічним двигуном" та відіграти більш сильну роль у гарантуванні безпеки Європи.

Після цього німецький міністр закордонних справ Хайко Маас виступив з офіційним попередженням, що "причини всіх розбіжностей сидять у Пекіні та Москві, а також у Тегерані та Пхеньяні". Німеччина наголосила на необхідності співпраці у протистоянні агресії Китаю, але страх бути втягнутим у конфронтацію з боку США відчутний.

Дилема Берліна полягає в тому, що він дуже хоче залишити за собою право погоджуватися або не погоджуватися з Вашингтоном, незалежно від того, хто буде наступним президентом. Але риторичним залишається питання, чи зможе собі Берлін це дозволити, резюмує видання.