Незвичайні російські ракети збентежили НАТО

На місці падіння російської ракети в Україні з'явилися невідомі снаряди стрілоподібної форми. Вони, напевно, були доставлені ракетою малої дальності і становлять великий інтерес для агентів секретних служб на Заході.

Ракетний комплекс "Іскандер-М" (код НАТО: SS-26) є стратегічно важливою зброєю для Росії. Такі балістичні ракети малої дальності або крилаті ракети можуть бути запущені з корабля, який за потреби може нести і ядерні боєголовки – не менше 500 кілометрів дальності, а можливо, і набагато більшої. Що в ній особливо підступно: ППО противника з великими труднощами знищує снаряди, які наближаються.

Про це повідомляє 15.03.22 німецьке видання "Der Spiegel".

Ракета, яка оснащена твердопаливною установкою та рухається зі швидкістю близько 2100 метрів за секунду, може коригувати свою траєкторію в польоті так, що її ціль не може бути розрахована заздалегідь. Вона може здійснювати дикі маневри, не розвалюючись на частини, навіть незважаючи на те, що іноді зазнає прискорення, яке у 30 разів перевищує силу тяжіння. Крилата ракета, з іншого боку, значно повільніша, близько 250 метрів на секунду, здатна літати під радаром супротивника або довкола нього.

Росія також розмістила такі комплекси "Іскандер-М" у калінінградському ексклаві. З їхньою допомогою можна було б вивести з ладу позиції протиракетної оборони НАТО у Польщі, а за певних обставин - і на території Німеччини, наприклад, у Берліні. Поки що це лише теоретична можливість, але в наші дні ця зброя справді використовується під час нападу Росії на Україну. І фахівці зробили спостереження, яке спочатку не могли пояснити: у місці потрапляння російських снарядів були виявлені біло-оранжеві снаряди, які не розірвалися, у формі стріл. Спочатку було незрозуміло, для чого вони призначені.

Річард Стівенс знає все про боєприпаси. За даними New York Times, він пропрацював 22 роки в службі зі знешкодження боєприпасів британської армії, які не розірвалися, після чого був направлений як цивільний фахівець з вибухових речовин у різні країни. Більше десяти років він також веде веб-сайт CAT-UXO («Колективна поінформованість про боєприпаси, що не розірвалися»), де цивільні та військові групи зі знешкодження бомб обмінюються думками про наземні міни, гранати, ракети, саморобні вибухові пристрої та інші потенційно смертельні небезпеки.

Днями постала нова тема: загадкові суббоєприпаси від «Іскандер-М». Неназвані експерти американської розвідки повідомили New York Times, що це так звані “хибні цілі”, які російські війська використовують проти України: з руйнівними радіосигналами, радіолокаційними ехо-сигналами і джерелом тепла, щоб завадити системам протиракетної оборони.

Мета: внести плутанину

Северін Плейер з Німецького інституту оборонних та стратегічних досліджень (GIDS), в якому спільно працюють Командно-штабний коледж Бундесверу та Університет Бундесверу в Гамбурзі, каже SPIEGEL: «Йдеться про те, щоб збити з пантелику радар, щоб він вловив неправильну мету. "За словами експерта, українська ППО все ще дуже боєздатна, тому росіяни намагаються її обдурити.

ЗРК БУК-М, подібний до того, що використовується українцями для відображення вхідних загроз, може одночасно відслідковувати близько 80 радіолокаційних цілей, чотири з яких можуть бути атаковані одночасно. Ракети «Іскандер-М» будуть випущені залпами по п'ять-шість за раз — якщо оборону потім ввести в оману помилковими цілями, не всі боєголовки, які прилетіли, вдасться нейтралізувати, каже Плейєр.

«На Заході немає системи, яка б могла зрівнятися з «Іскандером», — повідомляє військовий експерт. "Це також перший випадок, коли ракета малої дальності оснащена такими “хибними цілями".

“Зважаючи на розмір, така ціль важить лише кілька кілограмів. Кожен «Іскандер» може легко взяти з собою кілька їх, не помітивши суттєву втрату продуктивності», — каже експерт із ракет Маркус Шиллер із мюнхенської компанії ST Analytics SPIEGEL. У ранніх місіях “Іскандера-М”, наприклад, у війні з Грузією у 2008 році, не було жодних ознак техніки постановки перешкод. Таким чином, це може бути нова розробка, на яку ми не очікували, тому що їх виробництво тримається в секреті”.

За словами Майкла Дуйтсмана з Інституту міжнародних досліджень Міддлбері в Монтереї (США, штат Каліфорнія), кожна з ракет "Іскандер-М" має до шести "хибних цілей". Контейнери для цього розташовані у задній частині ракети. Фахівці і раніше були знайомі з хибними цілями ("засобами проникнення") насамперед по ракетах великої дальності з ядерними боєголовками, де ця технологія використовувалася десятиліттями. Йдеться про те, щоб обдурити систему протиракетної оборони та насправді доставити смертоносний тягар до мети.

Правда полягає в тому, що нинішня система ПРО НАТО, ймовірно, матиме проблеми з «Іскандерамі-М», навіть якщо вони дізнаються більше про їхню технологію обману. Минулого літа лондонський Королівський інститут об'єднаних служб підсумував, що протиповітряна та протиракетна оборона альянсу "не встигає" за змінами на його східному фланзі, тобто за агресивною позицією Росії. Експерти навіть виявили "ваду довіри" в обороні НАТО.