Неядерні сили Росії переважають сили НАТО біля кордону - The Economist

3 любить хвалитися ядерною зброєю. Під час свого звернення до Федеральних зборів 1 березня він перелічив п'ять нових зразків російського озброєння. При цьому, російський президент приділив особливу увагу розгортанню крилатих ракет з ядерними двигунами з необмеженим радіусом дії, які нібито не зупинять американські системи ПРО.

Путін отримав такі заголовки світових ЗМІ, які хотів. Хоча у його словах про здатність Росії знищити США ядерною зброєю не було нічого нового. А оголошені ним нові озброєння нічого не змінюють на фронті. Втім, Європу повинно непокоїти не бряцання Путіна ядерною зброєю, а звичайні сили, які Росія систематично розбудовує, зокрема в Балтії.

Про це пише The Economist. У більшості питань НАТО далеко попереду Росії. Приміром, Америка і її європейські союзники по НАТО витратили на оборону в 2015 році 871 мільярд доларів, в той час як Росія - лише 52 мільярди. Але останній звіт RAND вказує на те, що на місцях реальність відрізняється не на користь союзників. Експерти вказують на те, що Росія тепер має серйозну регіональну перевагу в будь-якій конфронтації з НАТО біля спільних кордонів.

Приховані можливості НАТО досі надто потужні, щоб Росія могла з ними впоратися. Але на ранніх стадіях потенційного конфлікту - в перший місяць чи можливо й довше - альянс зрозуміє, що ворог має перевагу в кількості, силі і якості.

Після вторгнення Росії в Україну в 2014 році НАТО відправив війська в балтійські країни, називаючи це "покращеною присутністю на передовій". Але минулого літа війська альянса біля кордонів з Росією складали 4530 солдатів, які були поділені на чотири бойові групи, які очолює Німеччина, Британія, Канада і США. Але згідно з Основоположним актом НАТО-Росія - оптимістичним договором, укладеним в кращі часи у 1997 році - ці солдати не можуть базуватися в Балтії постійно і повинні проходити ротацію.

НАТО також посилив свої позиції силами швидкого реагування, які налічують 5 тисяч солдатів і можуть бути розгорнуті за тиждень. Але альянс визнає, що ці сили повинні лише переконати Росію, що будь-яка її атака буде розцінена як напад на всіх союзників.

За останнє десятиліття Захід і Росія розійшлися у питанні розвитку можливостей. Країни НАТО пристосувалися до проведення ефективних операцій проти заколотників у таких місцях, як Афганістан, реструктуризувавши свої війська, зробивши акцент налегких експедиційних силах. Росія ж, навпаки, зробила акцент на розвиток мобільності і вогневої потужності, щоб бути здатною вести інтенсивну війну проти рівносильного ворога. В рамках широкої військової реформи після війни проти Грузії в 2008 році, Москва зробила свою армію професійною (відкинувши призив на другий план), озброїла її сучасним обладнанням, а потім почала проводити широкомасштабні навчання і відправляти своїх військових здобувати бойових досвід в Україну і Сирію.

Командирів НАТО, зокрема британського генерала Ніколаса Картера і його американського колегу генерала Марка Міллі, непокоїть кількісна перевага російських військ, які вона може швидко розгорнути в Балтії. За підрахунками RAND, в регіоні російськових танків більше, ніж танків НАТО, у пропорції 5,9 до 1, піхотинців - 4,6 до 1. Крім того, артилерійських систем у російських сил в Балтії 270, а у альянса - жодної. Попри те, що у НАТО серйозна перевага у військовоповітряних силах, їхня ефективність буде сильно скорочена за рахунок російських систем ППО.

Експерт Міжнародного інституту стратегічних досліджень Бен Баррі вказує на те, російська перевага над НАТО продиктована також здатністю російських військ швидко посилювати свої можливості за рахунок внутрішніх ліній. На противагу цьому, альянс не розвивав свої військові транспортні системи після Холодної війни. Мости не можуть витримати вагу танків, а залізничні системи не розроблені для транспортування важкої бронетехніки.

НАТО багато може зробити для стримування Росії неядерними силами. Він може розмістити війська в Балтії з більшою вогневою потужністю на постійній основі. Можна також проводити регулярні масштабні і не дуже помітні навчання. Альянс може інвестувати в зміцнення внутрішніх ліній, а окремі країни можуть нарешті почати витрачати більше на оборону і вкласти гроші у реструктуризацію своїх наземних військ для підготовки їх до інтенсивного конфлікту.

Чи може НАТО зосередитись на таких завданнях під сумнівом. Південні країни-союзники більше хвилюються через потік біженців. Франція зайнята війною із заколотниками в Сахелі. А в цей час у Путіна зовсім інші пріоритети.

Днями генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що Альянс зараз адаптує і впроваджує найсильніше підкріплення колективної оборони з часів Холодної війни, однак запевнив, що не хоче нової гонки озброєнь.

Президент Росії Володимир Путін у посланні Федеральним зборам 1 березня заявив, що у Росії створена і пройшла випробування нова крилата ракета з ядерною енергетичною установкою. За словами Путіна, нова ракета має необмежений радіус дії і "непередбачувану траєкторію польоту". При цьому Путін заявив, що "ні в кого іншого такої зброї поки немає".

Ця заява Володимира Путіна викликала бурхливу реакцію в США.

Так, Державний департамент США підкреслив, що використання ядерної зброї порушує міжнародні зобов'язання Москви, зокрема Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності.

Перед цим заяву Путіна про нові ядерні ракети прокоментували в Пентагоні. Зокрема, там заявили, що заява російського президента Міноборони США не здивувала та висловили сумнів, чи додала Росія нові можливості для свого ядерного арсеналу, крім вже відомих американським військовим і розвідці.