Не турбуйтеся про інфляцію, поки що – The Economist

Ніколи раніше центральні банки не створювали стільки грошей за такий короткий час. За останні три місяці грошова база Америки зросла на 1,7 трлн доларів США, оскільки Федеральний резерв збільшив активи за допомогою нових грошей. Як тільки The Economist вийшов у друк, очікувалося, що Європейський Центральний Банк (ЄЦБ) розширить свою екстрену програму купівлі облігацій за межі свого початкового розміру € 750bn ($ 830bn). Створення грошового фонду забезпечує мовчазне фінансування значної частини надзвичайних витрат, спрямованих на надання допомоги економіці в боротьбі з пандемією. Це також підтримує ринки активів, пише The Economist.

ФРС купує сміттєві облігації; Банк Японії активізував свої покупки акцій і незабаром може стати власником більше п'ятої частини багатьох великих японських компаній. Весь час економіка скорочується. У результаті В другому кварталі 2020 року співвідношення базових грошей та ВВП Америки може зрости на дев'ять процентних пунктів. Це, безумовно, буде найбільшим таким зростанням за останні десятиліття. Цілком природно, що створення грошей в таких масштабах викликає побоювання з приводу інфляції, яка є наслідком того, що занадто багато грошей стоять за надто малою кількістю товарів і послуг. Тим більше, що пандемія обмежує виробництво, принаймні, тимчасово, змушуючи фабрики і цехи закриватися і обмежуючи глобальну торгівлю.

Тому не дивно, що меншість інвесторів і економістів прогнозують сплеск інфляції, включаючи дослідників з Morgan Stanley; Рей Даліо, менеджера хедж-фонду; і групу монетаристських вчених. Аналогічні прогнози після фінансової кризи 2007-2009 років, коли баланси центральних банків також надулися, виявилися абсолютно невірними. Але, на відміну від того часу, значна частина сьогоднішніх стимулів закінчується на банківських рахунках домогосподарств. Наприклад, у квітні загальні прибутки американців зросли на 11% завдяки надзвичайній підтримці з боку уряду (і, побічно, від ФРС), навіть незважаючи на те, що загальна заробітна плата впала на 8%, оскільки 20,5 млн людей втратили свої робочі місця. Залишилося більше грошей в кишенях споживачів, згідно "Яструбиної" логіки, означає, що цього разу буде по-іншому - і що інфляція більш вірогідна.

Але це не так. Кілька причин припускають, що яструби, ймовірно, знову будуть неправі. Навіть враховуючи падіння цін на нафту, інфляція в більшості місць різко знижується, оскільки домогосподарства скорочують своє споживання і більше економлять. Деяким з них за необхідності - важко витрачати, коли магазини зачинені. Але навіть при відновленні економіки, витрати, ймовірно, будуть залишатися невеликими, не в останню чергу через зростання безробіття. Останні щомісячні дані по безробіттю в Америці, які вийшли 5 червня, за прогнозами повинні були показати рівень безробіття в 20%, проте показник був зафіксований на позначці 13,3%. Відсутність роботи на депресивному ринку праці є достатньою причиною для економії. І уряду не можуть замінити втрачені доходи на невизначений термін. Багато держав вже думають про те, як згорнути свою підтримку, щоб змусити людей повернутися до роботи.

Отже, безпосередній ризик - це не надто велика інфляція, а надто маленька на тлі повільного відновлення і болючою економічної перебудови. Багато фірм вийдуть з-під карантину з величезними боргами. Багатьом працівникам може знадобитися перейти з однієї галузі в іншу. У такій обстановці головною небезпекою буде те, що політики дуже рано відмовляться від стимулів. Саме це сталося в 2011 році, після світової фінансової кризи, коли ЄЦБ підвищив процентні ставки. Фінансові ринки, схоже, очікують, що такий стимул буде недостатнім. Їх інфляційні очікування говорять про те, що ФРС, ЄЦБ і Банк Японії будуть в середньому не досягати своїх цілей протягом наступного десятиліття. Навіть жвавий фондовий ринок Америки віддає перевагу фірмам, які можуть процвітати в умовах низької інфляції.

Тільки після того, як економіка і ринки праці зціляться, стійке зростання інфляції стане ризиком. Уряди вийдуть з пандемії з набагато більш високими державними боргами, і у них може виникнути спокуса змусити політиків утримувати процентні ставки на низькому рівні, а не використовувати гальма. Навіть в цьому випадку інфляція стане загрозою тільки в тому випадку, якщо ЦБ прогнеться під тиском і, таким чином, почне втрачати віру в ринки. Іншими словами, ще буде час для занепокоєння. Але це не зараз.

Раніше повідомлялося, що голова Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард спрогнозувала падіння ВВП єврозони в 2020 році до 12%. За її словами, "м'якого" сценарію виходу з кризи не буде.

Нагадаємо, що глава Єврокомісії просить надати їй нові повноваження для порятунку європейської економіки.

Європейський центральний банк попереджає про скорочення ВВП через пандемію коронавірусу. Докладніше читайте в інтерв'ю Юлії Самаєвой з аналітиком J. P. Morgan Девідом Стаббсом "Ми ніколи не знаємо точно, де дно".