У Німеччині підрахували збитки від повені: цифру назвали колосальною. Приклад Берліна показує, як повінь може трансформувати виборчі кампанії та побудувати або зламати кар'єру політика. Будучи міністром внутрішніх справ Гамбурга, Гельмут Шмідт впорався з кризою повеней у своєму портовому місті в 1962 році настільки ефективно, що отримав популярність в країні та став канцлером через 12 років, пише Financial Times.
Канцлер Герхард Шредер міг втратити шанси переобрання у 2002 році, поки не переконав виборців у своїх лідерських якостях, об'їжджаючи затоплені райони річки Ельби з похмурим обличчям та парою гумових чобіт. Його консервативний опонент Едмунд Стойбер не використав момент, програв вибори і зникнув з національної політичної сцени.
За цим показником повінь, що спричинила хаос на заході Німеччини минулого тижня, внаслідок якої загинуло щонайменше 170 людей, може вплинути на кампанію виборів до Бундестагу 26 вересня. Певним чином повені вже це зробили. Але підтримка всіх основних політичних партій Німеччини згідно з опитуваннями майже на такому ж рівні, як і до повені.
Близько 30 відсотків отримали християнські демократи, Християнсько-соціальний союз отримав деяке підвищення підтримки, так само як і «Зелені». Однак «Зелені», ймовірно, не зможуть компенсувати частину підтримки, яку втратили за останні три місяці.
Соціал-демократи, молодший партнер «великої коаліції» під керівництвом ХДС канцлера Ангели Меркель, опинилися на третьому місці - приблизно 16 відсотків. Ліберальні демократи посідають четверте місце - близько 12 відсотків.
Іншими словами, блок ХДС-ХСС все ще може очолити наступний німецький уряд. У той же час залишається здогадуватися, з ким вони можуть створити коаліцію. Можливі всі поєднання, особливо після наслідків повені, включаючи навіть комбінацію ХДС-Зелені. Все буде залежати від виборів.
Повені мають значення з кількох причин. Вони дещо зіпсували «репутацію» Арміна Лашета, який є кандидатом на посаду канцлера від ХДС. Німці звикли, щоб їх лідери були серйозними фігурами, особливо в моменти кризи, а не залишались на задньому плані, як це робив Лашет під час візиту до затопленого міста.
До повені передвиборча кампанія Лашета зводилася до одного простого моменту - німецькі виборці, яким не подобається надмірний ризик, можуть бути впевнені, що він не буде відступати від обережної політики, яку Меркель проводила протягом 16 років.
Він також отримував підтримку за те, що активно виступав за захист вугільної промисловості у своєму рідному штаті Північний Рейн-Вестфалія. Однак ці позиції опинилися під загрозою через консенсус в німецькому політичному та медійному світі навколо того, що повені пов'язані зі зміною клімату.
Однак саме завдяки такому консенсусу «Зеленим» було важко отримати політичну вигоду від повені. Їх «проекологічна позиція» більше не буде основною рисою партії.
Для багатьох виборців питання полягає в тому, чи має кандидат від партії на посаду канцлера Анналена Бербок достатню кількість необхідних особистих якостей для цієї роботи. З травня це стало вразливим моментом для Зелених.
Крім того, повені виявили слабкі місця в системах реагування на катастрофи Німеччини та відкрили дискусію про довгі роки недостатнього інвестування в інфраструктуру за керівництва Меркель. Це вказує на те, що федеральна модель державного управління, якою захоплюються в Німеччині, може підвести людей, якщо відповідальні політики вчасно не реагують на подібні загрози.
З цих причин новому німецькому уряду доведеться не тільки проявляти більшу активність щодо зміни клімату. Нова влада опиниться під тиском інвестувати більше коштів в економічну модернізацію. Розрив з епохою Меркель виглядає більш імовірним, ніж здавалося до повеней, резюмує видання.
Шкода, завдана руйнівною повінню в Німеччині тільки в транспортній сфері за першими оцінками Федерального міністерства транспорту може скласти до 2 млрд євро.
Згідно з внутрішніми оцінками міністерства на залізниці Німеччини збиток склав 1,3 млн євро - багато ділянок залізничного полотна зруйновані або змиті. У деяких містах підтоплені вокзали і їх використання стало неможливим.