Наскільки успішною була економічна стратегія Трампа — The Economist

Попри те, що більшість прогнозів вказують на перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента США, американський президент Дональд Трамп розраховує на переобрання. Він заявляє про те, що американці повинні переобрати його завдяки успішним економічним показникам. До пандемії COVID-19 Америка мала фактично найнижчий рівень безробіття за останні 50 років, а середня річна заробітна плата зростала майже на 5%, пише журнал The Economist.

Трамп пояснює все це своєю стратегією зниження податків, дерегуляції та конфронтаційної торгової політики, і каже, що його економічна стратегія врятує економіку США після пандемії. Багато виборців погоджуються з президентом. Економіка - це одна з небагатьох речей, яка дійсно допомагає Трампу отримати прихильність виборців.

Проте економічні показники в США за часів його адміністрації до початку пандемії дещо неоднозначні.

З упевненістю можна стверджувати те, що коли Трамп вступив на посаду, американська економіка все ще потребувала стимулів, а цими стимулами стали зменшення податків та збільшення витрат, які були частиною економічної стратегії Трампа. Також, цей успіх допоміг Дональду Трампу приховати шкоду, заподіяну його «протекціоністською політикою».

Однак, економічна стратегія Трампа не виявилася такою успішною, як розраховували його прихильники.

Під час передвиборної агітації у 2016 році Трамп прогнозував економічне зростання США на 4% і більше, але коли став президентом, то змінив свою обіцянку, «економічна ціль» була скорочена до 3%.

З початку 2017 року до кінця 2019 року економіка Америки зростала в середньому на 2,5% щорічно. Адміністрація Трампа стверджувала, що зниження податків окупиться, а зменшення «тяганини» для бізнесу стимулюватиме інвестиції.

Насправді дефіцит бюджету зріс з 4,4% до 6,3%, і хоча дерегуляція сприяла зміцненню впевненості американського бізнесу, стійкого стрибка зростання інвестицій не відбулося.

Як регулятивна, так і податкова реформа допомогли нейтралізувати деякі негативні моменти, такі як зменшення податкових відрахувань під іпотечні відсотки, для прикладу.

Але такі економічні покращення можна вважати не надто значними, враховуючи загальні «розміри» американської економіки.

Адміністрація Трампа заявляє про те, що усунула 51 млрд доларів регуляторних витрат, що становить лише близько 0,2% від ВВП за один рік, і ігнорує будь-які суспільні вигоди від регулювання.

Отже, винятковим у «допандемічній» економіці Америки було не її загальне зростання чи збільшення кількості робочих місць, адже подібна тенденція на той час спостерігалася фактично серед усіх розвинених країн.

Винятковим було те, що навіть попри різке глобальне сповільнення економічного підйому у 2018 та 2019 роках, економічне зростання Америки зупинилося лише відносно м’яко, порівняно з багатьма іншими країнами.

Так сталося лише тому, що американську економіку тимчасово підкріпив більший дефіцит бюджету. Трамп може бути задоволений своєю політикою економічного стимулювання. У 2017 році багато економістів стверджували, що це був поганий час для стимулювання економіки, оскільки економічні показники та ринок праці в США досягли своїх меж. Але як з’ясувалося, американська економіка ще мало простір для маневрів.

В результаті фіскальний сплеск спричинив швидше економічне зростання в США, ніж в інших багатих країнах, при цьому, не провокуючи значної інфляції. Процентні ставки знову знизились, роблячи державний борг «менш загрозливим».

Іронія полягає в тому, що грубий стимул для зростання не знадобився б, якби не торгівельна війна і тарифи Трампа, які зашкодили довірі та обтяжили глобальне зростання.

До пандемії МВФ підрахував, що боротьба між Америкою та Китаєм може знищити майже 1% від світового виробництва.

Америка компенсувала це затягування, замість того, щоб уникнути його взагалі. Недавні дослідження показують, що тарифи Трампа знищили більше американських робочих місць в галузі промисловості, ніж створили, спровокувавши подорожчання імпортних деталей та змусивши інші країни помститися, націлившись на американські товари.

Зайнятість у промисловій галузі в США в 2019 році ледь зросла. У той же час тарифи спровокували зростання цін на деякі споживчі товари.

У сукупності різні напрямки економічної стратегії Трампа принесли свої уроки. Дійсно, досить вигідно тримати економіку в постійному процесі стимулювання, тому економічна політика США повинна бути спрямована на відновлення цих умов якомога швидше після пандемії.

Однак, враховуючи важкий стан інфраструктури Америки, гроші краще витрачати на інвестиції, що стимулюють зростання, ніж на регресивне зниження податків. По-друге, в економіці, яка перебуває під слабким державним регулюванням, структурні реформи сфери пропозиції не завжди принесуть велике зростання ВВП.

Це ще не робить такі реформи небажаними, адже досить непогані перспективи обіцяє усунення податкових пільг, але політичні лідери повинні бути обережними зі своїми заявами. Не варто обіцяти стрімке економічне зростання, особливо тоді, коли на економіку впливають «неконтрольовані» фактори, такі як пандемія чи старіння населення.

Також, тарифи, як правило, є приреченим на провал способом просування виробництва, адже вони завдають шкоди споживачам та провокують зростання цін.

Варто визнати, що Дональд Трамп дійсно зміг зміцнити американський ринок праці та забезпечити збільшення кількості робочих місць в США. Це було значною заслугою, тому не можна назвати його економічну політику повністю невдалою. Але, з іншого боку, він занадто переоцінює успішність власної економічної стратегії, адже вона мала як вдалі, так і невдалі моменти, резюмує журнал.