Європейський Союз в останній момент виключив із нового пакету санкцій найбільшого російського виробника титану «ВСМПО-Авісма», пише The Wall Street Journal.
Проти санкцій виступили Франція, Німеччина, Іспанія та інші члени ЄС, промисловість яких залежить від експорту російського титану. Російська компанія є найважливішим постачальником продукції авіабудівнику Airbus SE.
Противники санкцій мотивували відмову від заборони тим, що Росія може у відповідь заблокувати постачання титану. В Airbus публічно закликали ЄС відмовитись від санкцій.
«Європейські дипломати висловили стурбованість тим, що обмеження експорту компанії може викликати заходи у відповідь з боку Москви – припинення продажу титану компаніям в ЄС», - йдеться в матеріалі.
Також «ВСМПО-Авісма» постачає титан для виробництва винищувачів, які використовуються на війні в Україні. Вона частково належить оборонній компанії «Ростех», яку очолює олігарх Сергій Чемезов, який перебуває під санкціями. Санкції проти «Ростеху» вже діють. Потрапити під них як компанія, пов'язана з оборонною промисловістю, мала б і «ВСМПО».
Розширення заборони на експорт російських паладію, титану та нікелю обговорюється в ЄС ось уже кілька місяців. Єврокомісар Валдіс Домбровскіс закликав країни Європи диверсифікувати постачання цієї сировини.
Близько половини постачань титану для аерокосмічної промисловості у всьому світі припадає на РФ. Airbus купує близько 65% титану, що експортується «ВСМПО». У компанії стверджують, що відмова від російського титану «завдасть серйозної шкоди всій аерокосмічній промисловості Європи». Росія отримує від експорту титану близько 415 млн доларів на рік. Від експорту заліза та сталі – 16 млрд.
Нагадаємо, сьогодні Рада ЄС затвердила сьомий пакет санкцій проти Росії, накладених на неї через воєнне вторгнення в Україну. Він передбачає ембарго на імпорт російського золота, обмеження проти «Сберанку» та розширення персональних санкцій.
Докладніше про те, які російські товари більше не поставлятимуться на європейські ринки, і яка українська продукція може їх замінити, читайте у статті Ігоря Гужви та Євгена Іванова «Яких російських товарів позбулися західні ринки».