Раніше МЗС Казахстану вже відмовило в акредитації ще шести журналістам Радіо Свобода з Праги, Москви і Києва, які планували висвітлювати хід голосування в казахстанських посольствах в цих містах. Тоді в міністерстві заявили, що їхні документи, подані 3 червня, надійшли на кілька годин пізніше останнього терміну, повідомляє Радіо Свобода.
Представник Міністерства закордонних справ Казахстану Айбек Смадияров повідомив про це Радіо Свобода, не надавши жодних пояснень.
Він попередив, що журналісти, які вже прибули в Казахстан, не мають права здійснювати у день виборів ніякої журналістської діяльності.
Рішення не стосується журналістів Радіо Азаттик, Казахської служби Радіо Свобода, що працюють в Казахстані.
Радіо Вільна Європа - Радіо Свобода подала заяви та документи на акредитацію семи журналістів Киргизької і Таджицької служб, а також проекту Радіо Свобода з участю "Голосу Америки" "Теперішній час", які планували висвітлювати вибори в Казахстані, ще 23 квітня.
Як заявила виконуюча обов'язки президента Радіо Вільна Європа - Радіо Свобода Дейзі Сінделар, "вибори в Казахстані мають величезне новинне значення для аудиторії РВЄ - РС у всій Центральній Азії і за її межами". За її словами, "цей крок влади Казахстану з метою закрити рот нашим журналістам напередодні виборів викликає глибоке співчуття - це жахливий сигнал про її ставлення до вільної преси".
Казахстан проводить позачергові президентські вибори після відставки 19 березня попереднього президента Нурсултана Назарбаєва, який незмінно пробув на чолі країни майже 30 років. Хоча новим президентом автоматично, без виборів став на час до чергових виборів, які мають відбутися 2019 року, фактичний висуванець Назарбаєва, спікер Сенату (верхньої палати парламенту) Касим-Жомарт Токаєв, було вирішено провести нові вибори достроково, щоб забезпечити надійну передачу влади. На цих виборах, як вважають, Токаєву не буде реальної конкуренції.
Як повідомлялося, Назарбаєв у прямому ефірі 19 березня у спеціальному зверненні до нації оголосив, що йде у відставку. 78-річний політик обіймав посаду глави держави з квітня 1990 року. Обов'язки президента тимчасово виконуватиме спікер Сенату Касим-Жомарт Токаєв. Назарбаєв після відставки продовжить очолювати Раду безпеки країни.
Детальніше про ситуацію, що склалася в Казахстані, читайте в статті Володимира Кравченка "Умовно-дострокове припинення" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".