На виборах лідерів Євросоюзу повністю відмовилися від концепції "шпіценкандидата" – експерт

За підсумками останніх травневих виборів до Європейського парламенту, дві найбільші політичні сили ― ЄНП і соціал-демократи ― не отримали достатньо голосів, щоб створити міцну коаліцію (разом вони мають 336 із 751 місць), і для прийняття рішень їм доведеться шукати підтримку від лібералів та "зелених". Олексій Коваль у своїй статті для DT.UA пише, що "шпіценкандидатом" (лідируючий кандидат) від народної партії Вебер виявився неприйнятним для багатьох членів Європейської Ради.

За повідомленням Financial Times, проти нього були готові проголосувати понад 10 із 28 глав держав ― членів ЄС. Серед них президент Франції Еммануель Макрон. Автор зазначається, що навіть канцлерці ФРН стало очевидно, що вона не зможе "протиснути" кандидатуру Вебера під час дискусії про майбутнього голову Єврокомісії..

"Під час консультацій під завісу саміту "Великої двадцятки" в Осаці 29 червня лідери Німеччини, Франції та Іспанії домовилися підтримати кандидатуру Франса Тіммерманса на посаду голови ЄК. Таким чином, спочатку лідери не хотіли відмовлятися від ідеї зі "шпіценкандидатом", хоча, наприклад, було відомо, що Тіммерманса не люблять в Альянсі лібералів і демократів за Європу (ALDE)", - пише Коваль.

Коли наступного дня для обговорення цієї ініціативи лідери ЄС зібралися на спеціальний саміт у Брюссель, продовжує автор, виявилося, що проти кандидатури Тіммерманса виступають представники "Вишеградської групи" (Чеська Республіка, Польща, Словаччина й Угорщина), а також Італія. Якщо для східноєвропейців це був уже традиційний протест проти рішень, які нав'язують їм Німеччина і Франція, то італійці просто прикинули, що їм із таким розкладом не дістанеться жодної з ключових посад у ЄС.

"Консультації було зірвано, і голова Європейської Ради Дональд Туск вимушено перервав саміт, щоб лідери ще раз добре подумали. В цих умовах вони вирішили повністю відійти від концепції "шпіценкандидата", що розв'язувало їм руки для пошуку компромісу", - підкреслює Коваль.

Чому визначити нових керівників ЄС виявилося настільки складно читайте у статті Олексія Коваля "Гра не за правилами" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".