"Якщо судити за сьогоднішніми цінами на 3, під товщею води ховаються цінності майже на 30 млрд євро", - пише російське видання "Новые известия".
Згідно з доповіддю норвежського нафтового директорату (NPD), в надрах під частиною Баренцева моря, яка у вересні 2010 року відійшла Норвегії, ховаються близько 300 млн кубометрів вуглеводнів - у нафтовому еквіваленті це майже 1,9 млрд барелів. Причому, за прогнозами, орієнтовний обсяг корисних копалин насправді може виявитися близько 565 млн кубометрів. З них на частку нафти припадає 15%.
"Це чудова новина... Представлені результати геологорозвідки доводять, що південний схід Баренцева моря - найцікавіший з нових районів норвежського континентального шельфу", - цитує Barents Observer міністра нафти та енергетики Норвегії Улу Буртен Муе. Швидкої вигоди чекати, звичайно, не доводиться. "Від сьогоднішньої доповіді до розвідувальних робіт пройде якийсь час, - пояснив міністр. - Але коли розвідка почнеться, це обов'язково вплине на економіку північних муніципалітетів".
Новина про "золотий шматок", отриманий Осло від Москви, викликала в Норвегії справжню ейфорію, відзначають "Новые известия". Запаси нафти у норвезькій частині Північного моря, видобуток якої вівся з 1960-х років минулого століття, добігають кінця; залишалися надії на "скриньку" у Баренцевому морі, вміст якої не обманув норвежців, пояснює газета. Підготовка до розробки родовища вже ведеться: з шельфу Північного моря перекидаються бурові платформи, створюється берегова інфраструктура. Зокрема, Міноборони Норвегії щойно продало за символічну суму в 5 млн євро колишню надсекретну базу підводних човнів НАТО, яка тепер буде використовуватися для обслуговування видобутку вуглеводнів.
Як відомо, переговори про необхідність розмежування суперечної території в Баренцевому морі площею близько 175 тисяч квадратних кілометрів велися між СРСР і Норвегією з 1970-х років. Російська позиція полягала у поділі цієї частини моря за "секторальнимпринципом" в рамках встановленого в 1926 році кордону полярних володінь, проведеного по меридіану до Північного полюса. Норвезька позиція полягала в поділі території Баренцева моря по серединній лінії.
У результаті сторони погодилися розділити суперечну територію в Баренцевому морі і Північному Льодовитому океані на дві рівні за значенням частини. "Ця подія повинна вплинути на загальну ситуацію в регіоні, на зміцнення міжнародної та регіональної безпеки, на поглиблення взаємодії арктичних держав", - заявив тодішній президент Дмитро Медвєдєв після підписання відповідних договорів з норвезьким прем'єром Йенсом Столтенбергом.
Втім, порівнювати "подарунок" норвежцям з щедрим презентом американцям - Аляскою - не варто. У підписаних у 2010 році угоди обговорюється окремо момент, що стосується видобутку вуглеводнів. Так, якщо родовище перетинає держкордон і розташовується на територіях обох держав, воно може розвиватися тільки спільно, йдеться в документах.
Чи "перетікає" норвезька нафта під Баренцевым морем в Росію, поки незрозуміло. У будь-якому разі, у РФ новини про виявлення норвежцями 300 млн кубометрів вуглеводнів ажіотажу, як у Норвегії, не викликали і незрозуміло, чи є у російських видобувних компаній будь-які види на роботи у прикордонному секторі Баренцева моря. !zn
Читайте також:
Норвегія витісняє "Газпром" з Європи, нарощуючи постачання свого газу
Путін запропонував зняти гриф секретності з даних про запаси природних Росії