На словах Байден підтримує відносини з ЄС, але його дії свідчать про інше — Politico

«Сьогодні хороший день для Данії та трансатлантичного співробітництва, адже Америка повернулася», - сказав міністр закордонних справ Данії Джеппе Кофод на прес-конференції в Копенгагені з державним секретарем США Ентоні Блінкеном.

Надія на теплі трансатлантичні відносини відчувалася по всій Європі з моменту вступу на посаду президента США Джо Байдена. І оптимізм стосується обох сторін: новий лідер США прийняв гасло «Америка повернулася». Першою закордонною поїздкою Байдена після вступу на посаду будуть саміти НАТО, G7, а також зустріч із російським президентом Володимиром Путіним у Женеві.

Байден, без сумніву, скористається цією можливістю, щоб ще раз нагадати європейським союзникам про «повернення Америки». Він повторить священні слова трансатлантичної солідарності та заявить про вірність Сполучених Штатів відносинам із ЄС, пише Politico.

Часи президентства Дональда Трампа в США минули. Але в адміністрації Байдена з’являється інша картина ставлення до Європи. Насправді саме Китай є найбільш яскравим, навіть нав’язливим центром зовнішньої політики Байдена. На думку нової адміністрації, це глобальний та ідеологічний виклик наступного покоління, явний спадкоємець «холодної війни». Конкуренція з Китаєм становить основу організаційного принципу американської зовнішньої політики.

Як часто кажуть представники команди Байдена, союзники  є головною перевагою Америки в боротьбі проти Китаю. ЄС є важливою частиною цієї мережі альянсів, але, на відміну від часів холодної війни, Європа вже не є центральним фронтом. ЄС може зіграти в кращому випадку допоміжну роль у боротьбі Америки проти китайського авторитаризму.

Насправді дії адміністрації Байдена показали його зосередженість на Китаї та недостатність уваги до Європи. Але водночас Байден втрачає можливість забезпечити зростання ефективного геополітичного союзництва з ЄС. Те, що Європа не є пріоритетом для Байдена, вже відображається у штаті його адміністрації та політичних рішеннях. Байден створив нові потужні «координаційні» посади в штаті Ради національної безпеки для Індо-Тихоокеанського регіону та для Близького Сходу і «укомплектував» їх досвідченими чиновниками. Але адміністрація США не створила подібних посад у Європі.

Це відображає той факт, що ситуація на Близькому Сході дійсно складна, тоді як партнери Америки в Азії - Японія, Південна Корея, Австралія та Індія, важливіші для боротьби з Китаєм, ніж географічно віддалений ЄС. Показово, що прем'єр-міністр Японії та президент Південної Кореї були першими і поки що єдиними іноземними лідерами, які відвідали Білий дім Байдена.

Адміністрація Байдена ще не дійшла до скасування тарифів епохи Трампа на європейську сталь та алюміній, які були запроваджені з міркувань національної безпеки (переговори з цього питання розпочалися в середині травня).

Крім того, команда Байдена встановила схему співпраці з Європою, в якій, попри всю дипломатичну ввічливість, США приділяють досить мало уваги європейським проблемам. Відносно ключових питань, що хвилюють європейців, таких як рішення про патенти на вакцини та виведення сил НАТО з Афганістану, консультації США з європейськими союзниками відбулися безпосередньо перед оголошенням рішення.

Це стало значним покращенням після років Трампа, коли європейці часто дізнавались про важливі рішення США із соцмереж чи преси. Але це все ще не відповідає нормам справжнього партнерства. Європейські чиновники не надто задоволені таким «механізмом» співпраці. ЄС майже неминуче буде скаржитися на недостатній внесок у прийняття рішень у партнерстві з США.

Увага адміністрації Байдена до Китаю витісняє навіть найбільш суперечливе європейське політичне питання – газопровід «Північний потік-2». Німеччина підтримує проект, тоді як багато союзників Америки з Центральної та Східної Європи і впливові голоси в Конгресі США - виступають проти газопроводу на тій підставі, що це збільшить російський вплив у ЄС. Для того, щоб не погіршити відносини з Берліном, Байден не запроваджував санкції проти німецької компанії, яка будує газопровід.

Пояснюючи це рішення, прес-секретар Білого дому Джен Псакі зазначила важливість збереження хороших зв'язків із Німеччиною, додавши, що «ми приймаємо цілий ряд рішень через низку глобальних факторів».

Глобальним фактором, про який йде мова, майже напевно був Китай - Німеччина має потужні торговельні відносини з Китаєм, тому Берлін може стати найважливішим європейським союзником США для стримування Пекіна. Адміністрація загалом зайняла жорстку позицію щодо Росії і запровадила санкції проти російських компаній, які беруть участь у будівництві «Північного потоку - 2».  

Але такі рішення адміністрації Байдена показали, що вона надає пріоритет підтримці спільного фронту з Німеччиною проти Китаю, а не збереженню солідарності з країнами Центральної та Східної Європи проти Кремля.

Байден не визначає ЄС центральним союзником США не лише через «географію». Вашингтон сумнівається, що Європа насправді надасть значну підтримку США у конкуренції проти Китаю. Після зусиль змусити європейців витратити 2 відсотки ВВП на оборону, а також після невдалої реакції ЄС на пандемію коронавірусу, американські чиновники, ймовірно, дійшли висновку, що Європа не зможе сприяти безпеці в інших регіонах.

Як результат, ЄС фактично став просто локацією для виступів та проведення дипломатії в мальовничих місцях. Американські чиновники будуть і надалі риторично закликати до трансатлантичної солідарності та підштовхувати європейців витрачати більше на оборону, а також підтримувати зусилля США щодо «управління зростанням Китаю».

Але американські політики більше не вірять у здатність Європи робити щось значно більше, ніж підтримка трансатлантичних економічних зв’язків (що залишається досить важливим). Небажання європейців рухатися до збільшення оборонних витрат означає, що вони не стануть важливими геополітичними суб'єктами у Східній Азії, а їхня залежність від китайського ринку показує, що вони ніколи не будуть повністю підтримувати американську кампанію тиску на Китай.

Проте демократичні цінності Європи та тривалий союз з Америкою також означають, що Китай ніколи не зможе налаштувати європейців проти США.

Насправді важко жорстко критикувати нову адміністрацію США через те, що вона надала низький пріоритет Європі, адже Байден зіштовхнувся з низкою як внутрішніх, так і зовнішніх проблем. Однак у довгостроковій перспективі Сполучені Штати та Європа втрачають ключову можливість створити справжнє партнерство. Основною проблемою, ймовірно, є токсична взаємодія між сторонами.

За 70 років Сполучені Штати та їхні союзники в Європі сформували закономірний цикл взаємозалежності, в ході якого американське розчарування пасивністю Європи спонукало адміністрації США поводитися з європейськими союзниками як із «дітьми», яким не можна дозволяти самостійно піклуватися про себе. Такий протекціонізм лише заохотив подальшу європейську пасивність.

Це величезна втрата для обох сторін. Американці хочуть глибокої та справжньої європейської підтримки у стримуванні агресивної політики Китаю. Європейці кажуть, що вони готові бути ключовими геополітичними гравцями та поділяти відповідальність за формування нової міжнародної системи. Разом Сполучені Штати, ЄС та Британія могли б досягти поставлених цілей, але водночас жодна зі сторін не бажає розірвати цикл «хворобливої взаємозалежності», резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

На зустрічі з Байденом Путін хоче отримати поступки від США — The Washington Post

Президенти США та Росії зустрінуться 16 червня. У Кремлі підтвердили, що Джо Байден і Владімір Путін зустрінуться у швейцарській Женеві.

Байден має намір обговорити з Путіним хакерську атаку з боку Росії на американську компанію Colonial Pipelinе, яка відбулася на початку травня.  Також повідомлялося, що під час зустрічі сторони можуть порушити питання безпеки та контролю озброєнь, порушення прав людини та інші.

Саміт у Женеві все ж відкриває деякі можливості для двостороннього співробітництва, і Путін може спробувати цим скористатися, вимагаючи поступок від Байдена, пише WSJ. Заручитися підтримкою Білого дому напередодні саміту хоче і ЄС - Брюссель направив Вашингтону проєкт спільної заяви щодо протидії Росії і Китаю. Саміті ЄС-США відбудеться 15 червня.