"6 грудня Міністерство закордонних справ Литовської Республіки звернулося в Департамент міграції при Міністерстві внутрішніх справ Литовської Республіки з пропозицією включити в національний список небажаних осіб, які брали безпосередню участь в акті агресії проти українських військових кораблів та їх екіпажів в Керченській протоці і Чорному морі 25 листопада, а також представників військового керівництва Російської Федерації, відповідальних за цей акт", - йдеться в повідомленні.
Також зазначається, що МЗС Литви активно проводить консультації з іншими членами міжнародного співтовариства щодо необхідних контрзаходів проти Росії.
Раніше повідомлялося, що ЄС розглядає введення санкцій проти Росії за атаку в Керченській протоці.
Нагадаємо, 25 листопада російські спецназівці атакували і захопили два катери та рейдовий буксир Військово-морських Збройних сил України, що прямували з Одеси до Маріуполя. Поранення отримали кілька моряків, РФ незаконно захопила 24 українця.
Росія в порушення норм міжнародного права не визнає захоплених українців військовополоненими, підконтрольні окупантові "суди" Сімферополя та Керчі на два місяці заарештували їх за звинуваченням у нібито "незаконному перетині кордону групою осіб".
У зв'язку з ескалацією на Азові, увечері 26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 днів у 10 областях, а також у внутрішніх водах України в акваторії Азовського моря. Закон про введення воєного стану набув чинності 28 листопада.
Детальніше про перспективи визволення українських військовополонених читайте в матеріалі Олександра Чалого та Олександра Малиновського "Визволення українських військових моряків: окремі міжнародно-правові аспекти" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".