Можлива зміна влади застигла Узбекистан не в найлегший час для країни – FT

Президент Узбекистану Іслам Карімов знаходиться у відділенні інтенсивної терапії після інсульту – така офіційна версія Ташкента на даний момент. Хоча багато ЗМІ вже повідомили, що Карімов помер. І питання про перспективу передачі влади в країні, вперше з моменту здобуття незалежності Узбекистаном, повисло в повітрі, пише видання Financial Times.

За словами дочки нинішнього глави Узбекистану Лоли Карімової-Тилляєвої, її батько перебуває в реанімації після інсульту. "Через мозковий крововилив, який стався в суботу вранці, він госпіталізований і перебуває у реанімаційному відділенні. Стан його оцінюється як стабільний. На даний момент ще рано робити які-небудь прогнози щодо його майбутнього стану", - написала вона на своїй сторінці в Facebook.

78-річний Карімов займав крісло президента Узбекистану з моменту здобуття країною незалежності. Його здоров'я вже давно є предметом спекуляцій, як в країні, так і за кордоном. Але коментарі Лоли Карімової-Тилляєвої, разом із заявою узбецького уряду, - це вперше, коли публічно йдеться про поганий стан здоров'я президента. Тому деякі спостерігачі схильні вважати, що Карімов скоро може померти.

"Перспектива переходу влади проходить в складний час для Узбекистану, який є п'ятою країною в світі за обсягом експортера бавовни, а також входить в десятку найбільших видобувачів золота і урану", - йдеться в статті.

У цьому зв'язку варто нагадати, що, як раніше писали ЗМІ, Карімов погрожував війною сусідам – Таджикистану і Киргизії, якщо вони реалізують проекти будівництва ГЕС для закриття власних потреб в енергетиці. Оскільки в разі завершення цих проектів Узбекистану не вистачатиме води для сільського господарства, особливо, для бавовни.

Як продовжує автор статті, падіння цін на нафту і економічна криза в Росії викликала ефект доміно по всій Центральній Азії. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що Узбекистану доведеться побачити нанижчі темпи зростання країни за останні 13 років. У той же час, зростає занепокоєння з приводу ісламістського екстремізму, до якого мають відношення сотні узбецьких громадян, які приєдналися до "Ісламської держави" до бойовиків у Сирії і Іраку.

Видання підкреслює, що Карімов, який до крісла президента йшов, піднімаючись по сходинках радянської бюрократії, і так став першим секретарем Комуністичної партії Узбекистану - найвища посада в республіці, а в 1989 році після розпаду Радянського Союзу, він став президентом, і зберіг за собою цю посаду до нинішніх днів, що міжнародні спостерігачі засуджували, оскільки це йде в розріз із демократичними засадами. Карімов став одним з найжорстокіших диктаторів у світі, який саджав у в'язниці і катував тисячі своїх критиків. Так, нагадує автор статті, в 2005 році узбецькі сили безпеки відкрили вогонь по беззбройних демонстрантах в Андижані. Уряд повідомило про 187 загиблих, але свідки і неурядові організації стверджували, що було вбито в кілька разів більше людей.

Спостерігачі вважають, що провідні кандидати на місце Карімова – прем'єр-міністр включають Ш. Мирзійоєв, заступник прем'єра Рустам Азімов. "Рустам Іноятов, 72-річний начальник служби безпеки, розглядається як сила "позаду узбецького трону" і, ймовірно, відіграють ключову роль у будь-якій послідовності", - також говориться в статті.

Не виключають кандидатуру і дочки Карімова. Її старша сестра, Гульнара, колись теж була на виду, але сталося "драматичне падіння" через міжнародні корупційні розслідування її діяльності.

Раніше FT вже писало про небезпечну релігійну радикалізацію Центральної Азії в контексті того, що Киргизія, Таджикистан, Туркменія і Узбекистан мають тісні економічні зв'язки з Росією. І саме тому, на думку видання, в 2016 році великою проблемою стане вплив економічних проблем Росії на релігійну радикалізацію Центральної Азії. Російський експерт по Центральній Азії Андрій Казанцев вважає, що близько п'яти-семи тисяч людей з колишніх радянських держав відправилися воювати в Ірак і Сирію.