Киргизія, Таджикистан, Туркменія і Узбекистан мають тісні економічні зв'язки з Росією. У 2016 році великою проблемою стане вплив економічних проблем Росії на релігійну радикалізацію Центральної Азії, пише в блозі The Financial Times журналіст Тоні Барбер.
Автор нагадує, що нещодавно влада Таджикистану примусово поголила бороди майже 13 тисячам чоловіків в контексті суворої боротьба з викорінення радикального войовничого ісламу. "Але найбільшою проблемою для Таджикистану та інших Центрально азійських країн у 2016 році будуть не бороди. Якщо прогнози різних західних і російських фахівців втіляться в життя, то економічні проблеми вплинуть на релігійну радикалізацію в регіоні", - йдеться в статті.
У Росії скорочення валового внутрішнього продукту і девальвації рубля обумовлені низькими світовими цінами на нафту, в той же час діють на економіку і західні санкції. Сама економічна система РФ стикається з відсутністю інновацій, з наявністю корупції і беззаконня. Все це, на думку Барбера, посилює загрози безпеки для Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану.
Наголошується, що ці чотири колишні радянські Республіки підтримують тісні економічні зв'язки з Москвою через чверть століття після розпаду СРСР в 1991 році. На думку американського експерта Пола Гобла, зараз головна загроза полягає в тому, що економічні негаразди країни ризикують підживити посилення радикальних ісламістських сил, які намагаються закріпитися в Центральній Азії.
Авторитарним правителям Центральної Азії рідко вдавалося з легкістю справлятися з соціальним невдоволенням або "прищепити" свої країни від хронічної нестабільності. Міжетнічна напруженість і насильство на релігійному ґрунті, як і раніше, присутні тут, як і внутрішньополітичні репресії, які вважаються нормою, підкреслює автор.
Автор зазначає, що в 2015 році обсяг економіки Росії скоротився на 3,7%, впав і попит на послуги багатьох робітників-мігрантів з Центральної Азії. Грошові перекази трудових мігрантів скоротилася на половину. Десятки тисяч людей повернулися у рідні країни, але там для них немає роботи.
"Деякі повертаються і зубожілих гастарбайтерів, можливо, спокусяться на обіцянки високої зарплати, які роздають вербувальники бойовиків для воєнізованих екстремістських формувань на Близькому Сході, в Південній Азії та інших місцях", - пише Гобл.
Проблема має й інші форми. Так, таджицький історик Рахімбек Бобохонов, що живе в Москві, вважає, що багато середньоазіатські гастарбайтери, живучи в Росії, захоплюються радикальним ісламом. Такі мігранти, як правило, об'єднуються в російських містах на основі їх релігії, а не їх національності. Це і зробило їх більш сприйнятливими до вербування радикальними ісламістами.
Російський експерт по Центральній Азії Андрій Казанцев вважає, що близько п'яти-семи тисяч людей з колишніх радянських держав відправилися воювати в Ірак і Сирію. "Представники туркменських племен, що живуть на афгано-туркменському кордоні, підняли чорні прапори "Ісламської держави", - говорить він.
"У Сирії Росія і ІД знаходяться в стані війни. Є небезпека, що це протистояння перекинеться і на Центральну Азію", - резюмує Барбер.
Раніше FT писало, що Росія сама створила собі проблеми з ісламістськими джихадистами. У статті підкреслюється, що Москва довгий час ігнорувала ризики від поширення радикальних поглядів на основі ісламу на Півночі Кавказу. Більш того, російські спецслужби навіть підтримували це, допомагаючи новоспеченим джихадистів потрапити в Сирію.
Раніше видання Focus писало, що чеченці приєднуються до "Ісламської держави" заради помсти Путіну. Оглядач підкреслював, що згідно з різними оцінками експертів, на боці "Ісламської держави" воюють від 1,7 тисяч до 5 тисяч вихідців з Північного Кавказу. Тому Москва боїться їхнього повернення додому.
Нещодавно видання Newsweek писало, що терористи "Ісламської держави" запустили пропаганду російською мовою. Вони публікують журнал російською мовою під назвою "Исток", в якому теж романтизують війну в Сирії. аніше видання The Guardian, терористи "Ісламської держави" вербують заробітчан у Москві. Зокрема, до ісламістів долучаються трудові мігранти з Тарджикистану.