Могеріні на конференції безпеки заявила про зміцнення оборони ЄС, але не згадала про Росію

Глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні, виступаючи з промовою про стан політики оборони і безпеки ЄС, що проходить в італійській Флоренції, не згадала викликів з боку Росії та її агресію в Україні, повідомляє "Радіо Свобода".

Могеріні, відповідаючи на питання, які геополітичні виклики у сфері безпеки та оборони є для Європейського союзу найважливішими і найбільш невідкладними, насамперед назвала Африку, Сирію і Перську затоку.

"Ми знаходимося дуже близько до Африки, де демографічні, питання безпеки і економічні виклики є і нашими викликами. Інші виклики - це Сирія, де для припинення конфлікту ми спостерігаємо брак глобального лідерства. Також це ситуація навколо Перської затоки, де ми повинні утримати іранські зобов'язання щодо ядерної програми і не допустити нової напруги в регіоні", - наголосила високий представник ЄС із зовнішньої і безпеки.

За словами Могеріні, після 60 років невдалих спроб створити в ЄС співтовариство безпеки і оборони, тільки зараз ця ідея почала успішно втілюватися в життя.

"Ми почали з єдиного командного центру військово-навчальних місій, потім з Єврокомісією ми заснували Європейський фонд оборони, з якого щорічно до 2020-го буде надаватися 1,5 мільярда євро на дослідження в області оборони і для промисловості. До того ж, вперше в європейській історії ми запропонували виділити частину європейського бюджету на потреби європейської оборони. І це ще не все: разом з Радою ЄС ми почали Постійне структуроване співробітництво у сфері оборони", - зазначила Могеріні.

Високий представник ЄС з зовнішньої політики і політики безпеки також додала, що 25 держав співдружності зобов'язалися об'єднати зусилля на спільних проектах, надавати своїх військових і обладнання для спільних місій, а також прискорити внутрішні обміни інформацією військового характеру.

"Ми зараз маємо 17 дуже конкретних проектів, які реалізуються: починаючи з нової системи морського нагляду - і закінчуючи створенням європейського тренінгового центру для військ, що застосовуються у випадку природних катастроф в ЄС, сусідніх державах або далі за кордоном", - зазначила Могеріні.

Як повідомлялося, 8 травня президент США Дональд Трамп заявив про розірвання ядерної угоди з Іраном і пообіцяв запровадити жорсткі санкції проти Тегерана. Трамп звинуватив іранський режим в порушенні умов угоди та продовженні розробки ядерної зброї. У Мінфіні США уточнили, що секторальні санкції будуть відновлені протягом 90-180 днів.

У той же час, Вашингтон готовий скасувати санкції, якщо Тегеран відмовиться від розробки ядерної зброї та балістичних ракет, а також від ідеї знищення Ізраїлю, припинить підтримку терористичних угруповань на Близькому Сході, не створюватиме небезпеку судноплавству в Перській затоці та поважатиме права людини.

Приводом для виходу США з ядерної угоди стало оприлюднення Ізраїлем даних розвідки про те, що Іран таємно продовжує роботу над створенням ядерної зброї.

Євросоюз не підтримав рішення Трампа. У Брюсселі заявили, що ЄС, Франція, Британія та Німеччина підтримують ядерну угоду і не збираються її розривати.

Президент Ірану Хасан Рухані заявив про готовність співпрацювати з країнами ЄС в рамках ядерної угоди, проте скептично оцінив возожность її збереження.

Договір між Іраном і США, Росією, Німеччиною, Британією, Францією і Китаєм був підписаний у 2015 році. Угода передбачає згортання іранської ядерної програми і контроль над нею в обмін на поступове зняття санкцій.

Докладніше читайте в матеріалі Віктора Каспрука "Чи вийде президент Трамп з ядерної угоди з Іраном?", а також у статті Олександра Хари "Арес, Гермес і Афіна на "вашингтонському Олімпі" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна". у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".