Макрон, якому минулої суботи виповнилося 42 роки, в розпал протестів проти пенсійної реформи в країні відмовився від своєї майбутньої пенсії глави держави, повідомляють французькі ЗМІ з посиланням на Єлисейський палац.
"Він не буде отримувати цю пенсію, передбачену законом після закінчення свого мандата, так як вважає, що цей закон зі сфери зобов'язального права повинен бути стандартизований. І отже, він не застосує його до себе. (...) Ми живемо в епоху, коли виборчі особи повинні служити прикладом", - цитує газета Le Parisien джерело в канцелярії президента республіки.
Видання нагадує, що президент є єдиним, хто користується таким спеціальним режимом винагороди. Згідно із законом 1955 року після відходу зі свого поста колишні глави держав отримують довічну дотацію, еквівалентну зарплаті державного радника - 6220 євро на місяць.
За словами джерела, в цьому рішенні Макрона немає самореклами, а тільки бажання бути послідовним, відмовившись від довічної пенсії, на яку він має право після завершення мандата в 2022 році. А послідовність вимагає, щоб закон 1955 року в подальшому не застосовувався до жодного з майбутніх президентів.
Макрон також прийняв рішення в майбутньому не засідати в Конституційній раді Франції. Колишні президенти країни є довічними членами цієї ради з винагородою в 13,5 тис. євро в місяць.
Про це рішення, стало відомо під час перебування Макрона в Кот-д'Івуарі, оголошено на 17-й день загальнонаціонального страйкового руху проти пенсійної реформи у Франції, ініційованої президентом.
Влада Франції скасувала пенсійну реформу, через яку в країні проходили масові протести і страйки. Верховний комісар по пенсіях Жан-Поль Делева подав у відставку, повідомляє Le Monde у понеділок, 16 грудня.
Як повідомлялося, уряд Франції має намір підвищити з 2027 року пенсійний вік, починаючи з якого в країні можна буде отримувати пенсію в повному обсязі, з 62 до 64 років. Французів, які народилися до 1975 року, пенсійна реформа не торкнеться.