Мадуро пригрозив США новим В'єтнамом

Чинний президент Венесуели Ніколас Мадуро у середу, 30 січня, випустив відеозвернення до народу, в якому попередив венесуельців про надзвичайно високий ризик військової інтервенції США та їхніх союзників до країни, повідомляє "Корреспондент".

"Ми не допустимо, щоб Латинська Америка стала другим В'єтнамом. Якщо США прагнуть провести інтервенцію, то вони отримають найгірший для них з усіх можливих варіантів повторення В'єтнаму", − зазначив Мадуро.

Крім своїх співгромадян, президент Венесуели звернувся до жителів США, попросивши їх допомогти зупинити адміністрацію Трампа і не допустити масштабного військового конфлікту.

"Я прошу вашої підтримки, щоб відбити втручання адміністрації Дональда Трампа, яка намагається зробити з моєї батьківщини В'єтнам у Латинській Америці. Не допустіть цього!", - заявив Мадуро.

Війна у В'єтнамі тривала з 1965 по 1973 роки за активної участі військ США, які підтримували Південний В'єтнам. Проти південнов'єтнамських, американських та південнокорейських військ воювали північнов'єтнамські збройні сили та південнов'єтнамські прокомуністичні партизани за підтримки Радянського Союзу, Китаю, Північної Кореї та інших комуністичних режимів. Завершилася у 1973 році виведенням військ США з Південного В'єтнаму (фактично, поразкою США і перемогою комуністичного Північного В'єтнаму).

Офіційні втрати США у війні склали 58 тисяч загиблих, 303 тисячі поранених; сумарні втрати Північного та Південного В'єтнаму склали близько півтора мільйонів загиблими та втричі більшу кількість пораненими і скаліченими, значні втрати понесли також радянські, китайські та північнокорейські добровольці, які воювали на стороні в'єтнамських комуністів. У самих США війна у В'єтнамі викликала масові антивоєнні настрої, почастішали випадки відмови від військової служби, ще одним наслідком став так званий "в'єтнамський синдром" - відмова населення підтримувати започатковані урядом тривалі бойові дії.

29 січня президент Венесуели Ніколас Мадуро заявив, що до травня 2019 року у Венесуелі планується створити не менше 50 тисяч підрозділів так званої "народної оборони" - проурядових збройних загонів. До служби у них, за його словами, привернуть більше двох мільйонів його прихильників серед цивільних.

Як повідомлялося, 23 січня у Венесуелі з новою силою спалахнули масові акції протесту проти режиму Ніколаса Мадуро, інавгурація якого відбулася два тижні тому. На багатотісячному мітингу в Каракасі голова Національної Асамблеї Хуан Гуайдо склав присягу тимчасового президента Венесуели. США визнали його легітимним главою держави. Слідом за Вашингтоном це зробили Євросоюз, Ізраїль, Організація американських держав, уряди Канади, Бразилії, Коста-Ріки, Аргентини, Парагваю, Перу, Колумбії, Еквадору, Чилі, Гватемали і Гондурасу. Україна також заявила про підтримку венесуельської опозиції.

У підтримку Мадуро висловилися Росія, Китай, Болівія, Мексика, Куба і Туреччина.

20 травня 2018 року у Венесуелі відбулися дострокові вибори президента країни, левова частка опозиції бойкотувала їх. ЦВК оголосила про впевнену перемогу чинного президента Ніколаса Мадуро, якому вдалося отримати 68% голосів на тлі вкрай низької явки.

Виборам передували масові протести, учасники яких звинувачували президента країни в ігноруванні законів, взятті під варту політичних опонентів і в економічних проблемах країни, де рівень інфляціі сягнув рекордного рівня.

Визнавати результати організованих Мадуро "виборів" відмовилися США, ЄС і частина держав Латинської Америки. США і ЄС ввели проти режиму Мадуро жорсткі санкції.

Детальніше читайте у статті Олексія Коваля "Гнів Венесуели" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".