Британський університет Бата заявив, що Лохнеське чудовисько могло існувати насправді, виявивши, що деякі плезіозаври, можливо, жили в прісній воді, пише The Telegraph.
Прихильники Нессі давно вважали, що створіння з шотландського фольклору могло бути доісторичною рептилією, а деякі зображення та свідчення очевидців протягом багатьох років натякали на те, що звір, який має довгу шию та маленьку голову, схожий на плезіозавра.
Скептики стверджують, що навіть якби рід плезіозаврів зберігся до сучасної епохи, ці істоти не могли б жити в озері Лох-Несс, оскільки їм потрібна була морська вода.
Втім, Університет Бата знайшов скам’янілості маленьких плезіозаврів віком 100 мільйонів років у річковій системі, яка знаходиться в пустелі Сахара в Марокко, що свідчить про те, що вони жили в прісній воді.
Знайдені скам’янілості дають підстави стверджувати, що ці істоти зазвичай жили та харчувалися в прісній воді поряд з жабами, крокодилами, черепахами, рибою та водним динозавром спінозавром.
«Що мене вражає, так це те, що в стародавній марокканській річці було так багато м’ясоїдних тварин, які співіснували разом», — розповів співавтор дослідження Дейв Мартіл, професор палеобіології в Університеті Бата.
Відмітини на знайдених у річці зубах плезіозавра демонструють, що ці істоти, як і спінозаври, регулярно харчувалися тією ж рибою з щільним панциром, яка жила в річковій системі, а не просто були випадковими відвідувачами.
«Це трохи суперечливо, але ж є чимало морських видів, котрі у підсумку захопили річковий простір», — говорить доктор Нік Лонгріч.
Перший повний скелет плезіозавра вперше був знайдений у Лайм-Регісі, графство Дорсет, у 1823 році Мері Еннінг, англійською мисливицею за скам’янілостями.
Було виявлено, що ця істота мала маленьку голову, довгу шию та чотири ласти, і її вважали «майже ящіркою», оскільки вважалося, що вона більше схожа на сучасних рептилій.
Плезіозавр плавав, змахуючи плавниками у воді, подібно до того, як це роблять морські леви сьогодні, і жив з кінця тріасового періоду до пізнього крейдяного періоду, приблизно від 215 до 66 мільйонів років тому, до того, як був знищений разом з динозаврами.
Його зв’язок із лохнеським чудовиськом вперше встановив Артур Грант, студент ветеринарної медицини, який в січні 1934 року стверджував, що ледь не збив своїм мотоциклом «істоту, яка була чимось між тюленем і плезіозавром». Він намалював ескіз, який нагадував древню морську істоту.
У пресрелізі Університету Бата йдеться, що нове відкриття довело, що існування Лох-Неського чудовиська є «цілком правдоподібним».
«Плезіозаври не обмежувалися морями, вони населяли прісну воду», — додається в релізі, але також вказується, що скам’янілі рештки свідчать, що плезіозаври вимерли одночасно з динозаврами, 66 мільйонів років тому.
Як повідомлялося раніше, на південному заході Китаю було виявлено сліди динозаврів віком 100 мільйонів років.
Також вчені виявили останки динозавра, який, ймовірно, був найбільшим сухопутним хижаком, який колись жив на території Європи.