Литва готує арешт підозрюваних з України, Білорусі та Росії

Генпрокуратура 3 і Білорусі, які в 1991 році займали керівні посади у Компартії, в міністерствах оборони і внутрішніх справ, КДБ - офіцери, які брали участь у захопленні вільнюського Будинку друку, будівель Литовського радіо і телебачення.

Потерпілими визнано понад 1000 жителів Литви, які в той момент отримали травми у Вільнюській телевежі, Будинку друку і в інших місцях.

Щодо 71 підозрюваного суд обрав запобіжний захід - арешт, а дані семи інших осіб ще уточнюються.

Після того, як Вільнюський дільничний суд визнав згаданих осіб підозрюваними, влітку минулого року Генпрокуратура направила в РФ, Білорусь і Україну 78 прохань про правову допомогу. У них міститься прохання вручити підозрюваним документи, пов'язані з підозрами, опитати їх, ознайомити з підозрами, запропонувати брати участь у процесах.

Підозри колишнім військовим пред'явлено за п'ятьма статтями Кримінального кодексу: можливі порушення міжнародного права з приводу забороненого поводження з людьми; вбивства осіб, які перебувають під охороною міжнародного гуманітарного права; завдання каліцтв особам, які перебувають під охороною міжнародного гуманітарного права; використання забороненої військової атаки проти цивільних осіб; заборонені військові заходи. За ці злочини передбачено довічне позбавлення волі.

"Лише Україна виконала наше прохання про правову допомогу та вручила двом особам постанови суду про визнання підозрюваними. Росія і Білорусія відмовляються виконувати наші прохання про правову допомогу", - заявив старший прокурор департаменту кримінального переслідування Генпрокуратури Симонас Слапшінскас.

Підготовка європейських ордерів на арешт у цій справі буде останньою дією, розслідування справи буде завершено. Це планується у березні.

"Сподіваємося, що ще в цьому році справу з 700 томів буде передано на розгляд до суду", - сказав Слапшінскас.

За словами прокурора Слапшінскаса, Росія в цій справі не співпрацює з Литвою, стверджуючи, що прохання не відповідають правовим регламентам, окрім того, сусідня держава інакше оцінює січневі події.

Росія просить Литву передати їй всі матеріали справи, оскільки вона нібито сама буде здійснювати кримінальне переслідування власних громадян.

У жовтні 2013 року у Литві припинено трансляцію Першого балтійського каналу (ПБК), який передає у республіці сигнал російського Першого каналу. Формальною причиною припинення трансляцій Першого російського каналу стало трактування вільнюських подій 1991 року. Тоді, 13-го січня у Вільнюсі відбулося зіткнення радянських військ з населенням литовської столиці. 13 людей загинули, 140 отримали поранення. Згодом ніхто з посадових осіб СРСР не захотів взяти на себе відповідальність.

У справі про події 13 січня суд у серпні 1999 року виніс вирок - за створення антидержавних організацій та заклики до насильницького порушення суверенітету Литви були засуджені Міколас Бурокявічюс, Юозас Ярмалавічюс, Юозас Куоляліс. За перший злочин також засуджені Леонас Бартошявічюс і Станіслав Міцкевич. Путчисти оскаржили вирок в Європейському суді з прав людини у Страсбурзі, однак суд відхилив скарги. !zn

Читайте також:

Литва заблокувала трансляцію Першого російського каналу