На початку 1990-х років офіцера латвійської армії запитали, як довго його війська зможуть протриматися проти російського вторгнення. "Близько 12 хвилин", — відповів він. У 2016 році під час серії військових ігор, проведених близьким до американського уряду стратегічним аналітичним центром Rand, було зроблено висновок, що російські танки досягнуть околиць Риги та Талліна — столиць Латвії та Естонії — протягом 60 годин.
Сьогодні ситуація кардинально змінилася. НАТО обіцяє захищати "кожен дюйм" території в трьох країнах Балтії, і альянс збирає три бригади для їхнього захисту, з лініями посилення з Німеччини, Польщі та Фінляндії, пише видання The Times.
Тепер Естонія, Латвія і Литва зміцнюють тисячокілометрову ділянку своїх кордонів — найуразливішу у військовому відношенні ділянку східного флангу НАТО — "лінією оборони Балтії", що складається з укріплень. Основним елементом стане понад 1000 бетонних бункерів на кордонах трьох країн із Росією, Білоруссю та мілітаризованим російським ексклавом Калінінград, що розташований між Польщею та Литвою.
Тільки Естонія планує витратити близько 60 мільйонів євро на будівництво 600 таких споруд уздовж кордону з Росією. За словами заступника міністра оборони Естонії Сюзан Ліллевялі, кожен бункер матиме площу близько 37 кв. м, у ньому зможуть розміститися близько десяти солдатів, і він буде захищений від артилерійських ударів. Поблизу також будуть розташовані склади з боєприпасами й засобами для стримування ворога, такі як протитанкові міни, рови, брунова спіраль і бетонні піраміди, відомі як "зуби дракона", які розставляють на полі бою, щоб перешкоджати руху бронетехніки.
Проєкт реалізується з великою швидкістю, що викликано побоюваннями, що після України Кремль може звернути свою увагу на країни Балтії. Минулого місяця прем'єр-міністр Естонії Кайя Каллас заявила в інтерв'ю The Times, що Росія може бути в змозі почати атаку на НАТО вже через три роки. Служба зовнішньої розвідки країни у своїй щорічній доповіді попередила, що Росія має намір розмістити біля кордонів країн Балтії удвічі більше військ, ніж 19 000 осіб, якими вона володіла до лютого 2022 року.
Усі три прибалтійські країни нещодавно побудували загородження на значних ділянках своїх кордонів із Росією та Білоруссю, хоча вони призначені скоріше для стримування мігрантів і контрабандистів, ніж для танків. Переважна більшість їхньої військової інфраструктури знаходиться в глибині країни.
Ідея, за словами офіцера литовської армії та наукового співробітника Балтійського інституту передових технологій у Вільнюсі, полягає в тому, щоб сповільнити просування сил вторгнення і спрямувати їх у райони, де НАТО зможе дати відсіч на вигідніших умовах. Найбільше занепокоєння у натовських планувальників викликає сценарій, за якого Росія розпочинає "швидкий і масштабний" наступ на країни Балтії й домагається значних успіхів, які альянсу буде важко змінити.
Оскільки у країн Балтії немає глибини оборони, щоб затримати противника, боротьба вестиметься за кожен сантиметр території, що потребуватиме створення штучних перешкод і укріплень для мінімізації втрат. Теоретично така війна має дозволити НАТО задіяти свої більші ресурси й зупинити російський наступ до того, як він зможе набрати значного темпу. Країни Балтії особливо зацікавлені в тому, щоб позбавити Росію можливості створити власну оборону на будь-якій захопленій нею території.