Конфлікт між США і Китаєм можна уникнути - FT

Відносини між США і Китаєм є найбільш значущими у світі в XXI столітті. Конфлікт між двома великими державами не є обов'язковим. Світ змінився відтоді, як Фукідід описав зіткнення між Афінами і Спартою в Пелопоннеській війні. Однак ризики високі. Конкуренція неминуча. Непорозуміння і прорахунки вкрай вірогідні, пише видання Financial Times.

В той час, як президенти США намагалися залучити Пекін в існуючий порядок, Дональд Трамп вибрав шлях односторонньої конфронтації. Черговий хід вдарив далеко не тільки по економічним націоналістам і китайським яструбам. Глобальна концепція "китайської мрії" лідера КНР Сі Цзіньпіна, розчарування через недобросовісну торговельну та інвестиційну політику Пекіна і розкрадання західної інтелектуальної власності, призвели до ескалації напруги.

Зрушення в політиці США почалися ще до президентства Трампа. Курс Барака Обами на "повернення в Азію" у 2011 році став передвісником більш міцної військової позиції збалансованої Транстихоокеанським партнерством, що включає економічні інтереси США. Пропозиція Вашингтона Пекіну стати "відповідальним учасником" вписувалася в глобальний світовий порядок, розроблений США.

Трамп вважає, що США можуть стримати амбіції Китаю. Він помиляється. Збереження миру, у той час як Китай продовжує зростати, вимагає жорсткої рішучості від західних демократій. Так само як вимагає стриманості і участі. Прагнення придушити або стримати зростаючу економічну і геополітичну силу Китаю стане приводом для конфлікту. Протягом 70 років США були провідною силою, що врівноважувала ситуацію в Східній Азії. Їх присутність контролювала численні національні суперництва, територіальні суперечки і невирішені історичні оцінки. Зростання Китаю може порушити цю рівновагу. Завдання полягає в тому, щоб перебудувати регіональний порядок так, щоб влада і вплив США узгоджувалися з законними інтересами Китаю.

У перші дні президентства Трампа обговорювалися "ділові стосунки" між лідерами США і Китаю. Наразі у них переважає взаємна підозра. Адміністрація США повідомила про кібератаки і розкрадання інтелектуальної власності у американських компаній з боку Китаю. Пентагон підтримує більш жорстку військову позицію США в Південно-Китайському морі у відповідь на зростаючу військову присутність Пекіна. Віце-президент США Майк Пенс звинуватив Пекін у втручанні в демократичний процес в Америці. Підкресливши, що Китай є головною загрозою безпеки США, Пенс сказав, що Америка сподівалася, що лібералізація економіки приведе його до міжнародного партнерства. Замість цього: "Китай вибрав економічну агресію".

Багато скарг Трампа на торгову і ділову політику Китаю знаходять підтримку в Європі. Ініціатива Сі Цзіньпіна "один пояс і один шлях" все частіше розглядається як спроба перевести економічну вагу в геополітичну гегемонію. Відповідь Пекіна полягає в тому, що у великих держав є законні міжнародні інтереси, будь то захист іноземних інвестицій або охорона маршрутів поставок. Він додав, що військовий слід Китаю за кордоном здається невеликим порівняно з його глобальною економічною роллю та внеском, який він вносить у глобальний порядок, наприклад, за допомогою миротворчої діяльності ООН. Головне питання, яке турбує західні демократії: чи можна довіряти Китаю?

У будь-якому випадку, стримування - це не відповідь. Порівняння з холодною війною недоречні, оскільки Радянський Союз був майже поза західної економічної системи. Економічні інтереси Китаю і США пов'язані в мережі взаємозалежності, що називається глобалізацією. Радянський Союз ніколи не відповідав економічної могутності США. Китай скоро перевершить їх.

Президент США Дональд Трамп виявив бажання закінчити торговельну війну з Китаєм. Він попросив головних секретарів кабінету написати потенційний договір, що буде означати перемир'я в торгових конфліктах. Раніше Трамп стверджував, що Вашингтон переможе у торгових суперечках з Китаєм, що в кінцевому підсумку закінчиться вигідною для США угодою.

З 24 вересня США ввели 10-процентні мита на китайські товари на суму в $ 200 млрд у рік і попередили, що тариф зросте до 25% з 1 січня 2019 року, якщо Пекін не піде на поступки. Одночасно нові мита на американські товари на суму $ 60 млрд почали діяти в Китаї.

Раніше сторони взаємно ввела мита на продукцію вартістю $ 50 млрд.

Торгівельна війна почалася навесні, коли Вашингтон прийняв рішення підвищити мита на алюміній і сталь з ряду країн, в тому числі з Китаю.