Клінтон налякала Путіна і змусила його боятися Захід – Bloomberg

Колишній посол США в Росії Майкл Макфол і експерт Кетрін Стоунер минулого тижня написали статтю, в якій дійшли висновку, що агресивна поведінка 3 ніяк не пов'язана із зовнішньою політикою Вашингтона.

Розв'язанні війни в Україні і ненависть до всього західного у Володимира Путін швидше за все пов'язана з його внутрішньополітичними планами. І це твердження в цілому вірне. Москва завжди поспішала звинуватити когось зовні. Але США також підштовхнули Путіна до зміни курсу. Про це на сторінках Bloomberg пише Леонід Бершидський, додаючи, що Вашингтон спочатку заграв з Кремлем, а потім почав його критикувати.

На думку оглядача, суть політики "перезавантаження" полягала в задобрюванні Росії. Тоді відносини Вашингтона і Москви були чудовими. Президенти Дмитро Медведєв і Барак Обама часто бачилися і співпрацювали. Путін, можливо, побачив у цьому втрату своєї впливовості.

Пізніше, коли в Москві наприкінці 2011 року почалися протести проти фальсифікацій на виборах, Путін знову повернувся до міфу про необхідність захистити Росію від злого Заходу. Він почав запевняти, що США намагаються повалити його.

Насправді ж Захід політикою "перезавантаження" подавав сигнал, що буде дозволяти команді Путіна правити Росією і керувати нею, як їм заманеться. Натомість Москва повинна була допомогти у питанні неспокійної на той час Лівії.

Однак, Держсекретар Гіларі Клінтон наприкінці 2011 року несподівано поклала край цим задобрюванням. Коли на Болотній площі в Москві натовп протестував проти фальсифікацій, вона підтримала демонстрантів і висловила "стурбованість тим, як проводилися вибори". Путін відреагував дуже різко, звинувативши США в організації цих протестів.

"США могли промовчати і в кулуарах спробувати переконати Путіна, що не мають ніякого відношення до протестів (і вони дійсно не мали, я знаю це як учасник). Але Клінтон не відмовилася від своїх заяв. І це лише зміцнило впевненість Путіна, що західні лідери дурять Росію, намагаються приспати її пильність, а потім провести зміну режиму", - пише Бершидський.

Нині ж ці емоції переросли в повну параною. В розвороті Росії спиною до Заходу немає ніякого розрахунку, лише емоції президента і його команди. На думку оглядача, Заходу варто було ввести санкції ще в 2008 році, коли армія РФ вторгнулася в Грузію. Це б виключило сюрпризи сьогодні.

"США і Росія, напевне, повернулися б до військових протоколів часів Холодної війни. Обидві сторони поводилися б обережно, якби конфлікт в взагалі Україні почався. Анексії Криму і кровопролиття можна було б уникнути", - вважає автор.

З іншого боку, якби Захід і далі задобрював би Кремль, він би цинічно закрив очі на вторгнення Росії в Україну. Колишній олігарх і "особистий банкір Бориса Єльцина" Сергій Пугачов пояснив, Путін вважає кожен компроміс з боку Заходу особистою перемогою. Після повернення Путіна в Кремль на третій термін в 2012 році перед ним став жорсткий вибір: або лібералізувати країну або зрежисирувати те, що сильно відволіче народ від його економічних проблем.

"Путін вирішив на користь останнього варіанту. Відволікання було здійснено анексією Криму і прихованим вторгненням в Східною Україну, що подається під виглядом глибинних почуттів патріотизму", - говорить він.

А поки Захід вагається, як варто відповісти на агресивну політику російського президента, Путін звинуватив США у перезапуску гонки озброєнь.

"США перезапустили гонку озброєнь, в односторонньому порядку вийшовши з договору щодо ПРО (протиракетної оборони, - ред.)", - сказав Путін. На його думку, цей договір був наріжним каменем всієї системи міжнародної безпеки.

В цей же час, видання Newsweek писало, що Путін розглядає ядерну зброю як інструмент примусу. І саме це найнебезпечніше в заявах Кремля.