"Острови в Південно-Китайському морі історично є територією Китаю. Китай володіє правом захисту своєї територіальної цілісності і своїх законних морських прав та інтересів", - сказав він на спільній з держсекретарем США Джоном Керрі прес-конференції.
Китайський міністр, в той же час, підтвердив, що Пекін "прихильний вирішення спірних питань шляхом діалогу і консультацій".
Як відзначають спостерігачі, в ході переговорів глав зовнішньополітичних відомств двох країн не вдалося знайти компроміс щодо спірних островів, хоча дане питання було одним з пріоритетних.
"Питання Південно-Китайського моря не повинен бути проблемою між Китаєм і США. Ми з держсекретарем погодилися з тим, що треба продовжувати діалог, щоб поглибити наше взаєморозуміння. Зокрема, важливо запобігти невірне розуміння", - сказав Ван І журналістам.
Він зазначив, що і Китай, і США і країни АСЕАН виступають за демілітаризацію спірних островів.
"Ми сподіваємося, що всі сторони будуть спільно працювати в одному напрямку - тобто, з розумінням, що демілітаризація не є відповідальністю тільки за однією з них", - зазначив Ван В.
Він додав: "Хотів би зауважити, що в цілому ситуація в Південно-Китайському морі стабільна порівняно з ситуацією в інших районах світу".
"Китай і країни АСЕАН мають можливостями підтримання миру і стабільності в Південно-Китайському морі, що відповідає нашим спільним інтересам. Ми б не хотіли бачити в подальшому будь-яких нових дій з області військової розвідки або ж відправку в Південно-Китайське море ракетних есмінців і стратегічних бомбардувальників", - заявив глава МЗС Китаю.
На ряд островів у Південно-Китайському морі, крім Китаю, претендує низка країн АСЕАН. Вони висловлюють побоювання, що недавні повідомлення про розміщення Китаєм на одному з цих островів протиракетних зенітних комплексів веде до зростання військової загрози з боку КНР.
США зі свого боку в минулому і нинішньому році вже направляли свої військові кораблі у 12-мильну зону спірних островів, який Китай вважає своїми територіальними водами, а також здійснювали марші військових літаків над островами, посилаючись на право в рамках "свободи навігації".
17 лютого міністерство оборони Тайваню заявило, що Китай розмістив ракети класу "земля-повітря"на Парасельських островах (які окуповані КНР, але на них пред'являють претензії Тайвань і В'єтнам – ред.) у Південно-Китайському морі.
Через Південно-Китайське море проходить майже третина світового морського вантажопотоку, а шельф розташованих там островів багатий нафтою. На різні території в цьому районі, крім Китаю, претендують входять Бруней, В'єтнам, Малайзія та Філіппіни.
30 жовтня Командувач військово-морськими силами Китаю У Шенлі (Wu Shengli) попередив своїх американських колег про існування ризику виникнення незначного інциденту, який може призвести до війни", якщо США продовжать свої "провокаційні дії" в Південно-Китайському морі.
На тлі вихідної загрози від мілітаризації Китаю на спірних територіях сусідні країни, такі як Філіппіни і Японія, посилюють спільне патрулювання спірних вод, у тому числі - за участю США, які неодноразово заявляли про неприпустимість односторонніх дій Китаю в Південно-Китайському морі.
Раніше повідомлялося, що Китай представив свою військову стратегію. Зокрема, на тлі напруженості в Південно-Китайському морі на спірних територіях, в стратегії прокоментована позиція Китаю наступним чином: "Деякі сусіди роблять провокативні дії і зміцнюють військові присутність на рифах Китаю і островах, які вони нелегально окупували. Деякі треті країни (які не є сусідами, натяк на США - ред.) також втручаються в справи Південно-Китайського моря,ведуть стеження і розвідку проти Китаю".