Китай встановлює камери спостереження біля входу і навіть всередині будинків громадян – CNN

В Китаї люди знаходять камери спостереження біля входу своїх будинків, і навіть всередині приміщень. Тільки за 2018 рік в країні встановили 349 мільйонів камер, що майже в п'ять разів перевищує кількість камер у Сполучених Штатах. Але з початком епідемії в країні ситуація з вторгненням влади в приватне життя тільки погіршилася, пише CNN.

За даними британської компанії Comparitech, що займається дослідженнями технологій, в Китаї знаходяться вісім міст з зі списку топ-десяти міст з найбільшою кількістю камер на тисячу осіб.

Нині в Китаї немає спеціального національного закону, що регулює використання камер відеоспостереження. Ці пристрої вже стали звичною частиною суспільного життя: вони часто спостерігають за тим, як люди переходять вулицю, входять у торговий центр, обідають у ресторані, на борту автобус або навіть сидять в шкільному класі.

Хоча немає офіційної заяви про те, що камери мають бути встановлені біля будинків людей, що знаходяться на карантині, саме це спостерігається в деяких містах Китаю з лютого.

Китай вже використовує цифрову систему з QR-кодами, щоб контролювати переміщення людей, але місцева влада вирішила піти далі та відкрито заявила про використання камер спостереження.

Районний офіс уряду в Нанкіні, в східній провінції Цзянсу, заявив, що він встановив камери за дверима людей, що знаходяться під карантином, щоб цілодобово їх контролювати. Повідомляється, що це "допомогло заощадити витрати на персонал та підвищити ефективність роботи".

В провінції Хебей уряд вдався до таких же заходів, а в місті Чанчунь встановили камери зі штучним інтелектом. У східному місті Ханчжоу, державний оператор зв'язку, допоміг місцевим органам влади встановити 238 камер для спостереження за жителями, що знаходяться в карантині.

В китайській соцмережі Weibo люди почали розміщувати фотографії камер, встановлених за їх дверима. Таких повідомлень було багато, попри жорсткий контроль інтернету в КНР.

Вільям Чжоу, державний службовець, повернувся в місто Чанчжоу з рідної провінції Аньхой в кінці лютого. На наступний день він повідомив, що громадський працівник і поліцейський прийшли в його квартиру і встановили камеру, яка вказує на його вхідні двері - від стіни кабінету у його домі.

На питання чому камера не може бути розміщена зовні, поліцейський сказав йому, що її можуть вкрасти. Зрештою, камеру встановили на шафі, попри протест Чжоу.

В той вечір Чжоу подзвонив на гарячу лінію мера і в місцевий командний центр по боротьбі з епідемією, щоб поскаржитися. Через два дні біля його дому з'явилися двоє місцевих чиновників, які попросили його "зрозуміти і прийняти участь у зусиллях уряду по боротьбі з епідемією". Вони також сказали йому, що камера буде робити знімки, тільки коли його двері будуть рухатися і не буде записувати відео або аудіо.

"(Камера) має величезний психологічний вплив на мене. Я намагався не телефонувати, боячись, що камера запише мої розмови випадково. Я не міг перестати турбуватися, навіть коли заснув, закривши двері спальні", - сказав Чжоу.

Офіційного підрахунку кількості камер, встановлених для забезпечення домашнього карантину в Китаї, не існує.

Міністерство громадської безпеки випустило проєкт постанови про камери безпеки у 2016 році, але постанову все ще чекає схвалення національним законодавчим органом країни. В останні роки деякі місцеві органи влади випустили свої власні правила для камер.

Тонг Цзунцзинь, адвокат з Пекіна, сказав, що встановлення камер за межами вхідних дверей людини завжди було в сірій зоні".

"Територія за межами вхідних дверей людини не є частиною його приватної резиденції та вважається комунальним простором. Але камера може відстежувати щось особисте, наприклад, коли людина йде і повертається додому", - сказав він.

За словами Тонга, складність проблеми полягає в тому, що ці камери встановлюються владою під час надзвичайної ситуації в області суспільної охорони здоров'я в цілях боротьби з епідемією, тому приватне життя людини повинне бути збалансованим з громадськими інтересами і безпекою.

4 лютого Адміністрація Кіберпростору Китаю видала директиву, що закликає регіональні влади "активно використовувати великі дані, включаючи особисту інформацію, для підтримки роботи з профілактики епідемій та боротьбі з ними", одночасно захищаючи особисту інформацію людей.

Директива забороняє збір персональних даних для боротьби з епідемією без згоди організацій, які не отримали схвалення органів охорони здоров'я при уряді Китаю, Державній раді.

У всьому світі уряди запровадили менш нав'язливі технології, щоб відстежувати, чи залишає людина свій дім. Наприклад, у Гонконзі всі іноземці, що проходять двотижневу домашню карантинну перевірку, повинні носити електронний браслет, який підключається до додатка для смартфона і повідомляє влади, якщо вони йдуть зі своїх квартир або готельних номерів.

Південна Корея використовує додаток, яке відстежує розташування за допомогою GPS і відправляє оповіщення, коли люди порушують карантин.

Карантин у Росії також вирішили контролювати за допомогою технологій - у Москві встановили цифрову систему з QR-кодами для пересування громадян, а в Мурманської області виділили півтора мільйона рублів на покупку електронних браслетів для громадян, які перебувають на самоізоляції.

Попри всі загрози зараження, комітет ПАРЄ з соціальних питань, здоров'я та сталого розвитку вважає, що боротьба з пандемією коронавірусу повинна вестися з дотриманням соціальних та економічних прав громадян, а тому готує резолюцію про захист прав людини під час пандемії COVID-19.