Китай послідовно «купує» вплив у Центральній і Східній Європі – дослідження

12 вересня, 2021, 11:59 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Використовуючи власні інвестиції, Пекін руйнує прагнення країн регіону до членства в ЄС.

Китай послідовно «купує» вплив у Центральній і Східній Європі – дослідження

Китай використовує інвестиції як засіб посилення власного впливу у країнах Центральної Європи, йдеться у звіті болгарського Центру досліджень демократії. Нове дослідження виявило зв’язок між припливом китайського капіталу, негативним впливом на довкілля й якістю урядування в країні.

Звіт став першим широким дослідження зростання присутності Китаю в Центральній і Східній Європі, завдяки якій Пекін став найбільшим торговельним партнером регіону.

З 2009 року Китай «інвестував» у регіон $14 млрд у вигляді грантів, позик, економічних поступок, вступів у капітал місцевих компаній чи викупу їх, та ще $50 млрд в інфраструктурні, енергетичні й телекомунікаційні проекти.

Однак зростання економічної присутності Пекіну збіглося зі зниженням юридичних і управлінських стандартів, погіршенням стану довкілля і зростанням рівня заборгованості в регіоні.

Що чим більше країна фінансово прив'язується до Китаю й чим вищою стає частка китайських інвестицій у її ВВП, тим більша ймовірність, що Пекін зловживатиме проблемами з верховенством права для розширення економічного і політичного впливу, йдеться у звіті.

«Це зловісне коло, в якому авторитарні режими, такі, як Китай, зловживають юридичними дірками і корумпованими звичками для розширення свого впливу на місцях. Такі мережі дають можливість для більшого припливу капіталу, а це призводить до більшого занепаду. Дані свідчать про дуже сильну взаємозалежність між припливом китайських грошей і зниженням якості урядування», - пояснює «Радіо Свобода» керівник енергетичної і кліматичної програм Центру, співавтор звіту Мартин Владимиров.

Рівень взаємозв'язку дослідники вимірюють за власним «Індексом китайської економічної сили», який має на меті показати повний обсяг економічного впливу Китаю. Економічне зростання в цьому регіоні нерівне, тож розширення впливу Пекіну припадає переважно на Чехію, Угорщину і країни Західних Балкан, перш за все Боснію й Герцеговину і Сербію.

За даними звіту, Боснія й Герцеговина, Угорщина, Чорногорія і Сербія зазнали найбільшого занепаду в досліджуваних категоріях у зв’язку зі зростанням китайських інвестицій, за умовами яких підтримувані Пекіном компанії отримують податкові винятки, можливості оминати вимоги місцевих законів про працю й інші різновиди пільг.

У звіті наводяться приклади, того, як пов’язані з владою місцеві компанії виступали за втілення проєктів із Китаю, причому багато з цих місцевих бізнесі були комерційно вмотивовані діяти «як міст між Китаєм і урядами цих країн».

«Усі ці різновиди діяльності формально легальні. А загальний наслідок полягає в тому, що урядові інституції вже не регулюють діяльність китайських компаній, і ці інституції перестають служити суспільним інтересам і натомість допомагають приватним інтересам у вигляді політично пов’язаних конгломератів чи місцевих олігархів», - каже Владимиров.

«Чорний хід» Пекіна

Присутність Китаю на Балканах, де Пекін останніми роками інвестував мільярди доларів, викликає занепокоєння у західних політиків. Регіон стає фінансово залежним від Пекіну.

Сербія – а саме Белград є економічним і політичним центром розширення впливу Китаю на всі Західні Балкани. Ця країна перетворилась на вітрину різноманітних китайських ініціатив, які можуть переймати й сусідні країни. Та нині багато китайських проєктів у регіоні опинилися в осередді уваги через непрозорі контракти і звинувачення в корупції на тендерах.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан постав перед протестами й опинився під політичним тиском із боку мера столиці Будапешту після того, як стали відомі плани його уряду взяти в китайському банку позику на суму в $1,5 млрд для будівництва містечка для філії китайського Університету Фудань із Шанхаю.

У Чорногорії увагу ЗМІ привернув проєкт будівництва шосе на суму в $1 млрд, який перетворився у довгобуд. Країна повідомила, що не зможе сплатити свого боргу перед Експортно-імпортним банком Китаю. Крім того, будівництво зазнало критики через надмірно роздмухані кошти на нього і залежність від китайських працівників. Зрештою Подгориця змогла отримати кошти від американських та європейських інституцій.

«Центральна і Східна Європа стали дуже ефективним чорним ходом для китайського бізнесу в поширенні по всій Європі і Європейському союзові. Це елемент довгострокової стратегії», - каже дослідник.

Екологічний «зашморг» євроінтеграції

Дослідження також виявило, що розширення економічного впливу Китаю в регіоні призвело до зростання частки вугільної енергетики в виробництві електроенергії в Центральній і Східній Європі, а також до скорочення коштів на дотримання екологічних стандартів і зниження цих стандартів у проєктах по всьому регіоні.

Будівництво шосе в Чорногорії завдало екологічної шкоди каньйонові річки Тари, що є об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО. Через екологічні протести тимчасово зупинив роботу мідний рудник біля сербського міста Бору, який перебуває в китайській власності.

Збільшення вуглецевих викидів і китайські інвестиції в видобування вугілля також перешкоджають прагненням країн Західних Балкан, які хочуть вступити до Європейського Союзу. Адже у Євросоюзі в тренді – саме курс на декарбонізацію та зниження викидів.

Таким чином, Китай прямо не намагається перешкодити країнам вступити до ЄС, але закони і норми, які ухвалюють для полегшення китайських інвестицій, опосередковано підривають для багатьох країн процес вступу.

Читайте також: Глобальний вплив вже давно є метою Китаю — Foreign Policy

Економічна вага Китаю, як найбільшої світової торгової сили, дає йому значний політичний важіль впливу на міжнародному рівні. Країни, які залежать від китайської торгівлі або інвестицій, часто неохоче конфліктують з Пекіном.

Але економічна сила Пекіна не завжди політично визначальна. Хоча Китай став найбільшим торговим партнером Японії, Південної Кореї і Австралії, ці країни іноді кидали виклик Пекіну. Південна Корея дозволила США розмістити на своїй території систему ПРО, Японія відмовилася поступатися в територіальних суперечках, Австралія розлютила Пекін, закликаючи провести розслідування походження COVID-19.

У відповідь Пекін оголосив про призупинення стратегічного економічного діалогу з Австралією на невизначений термін. Чи вистоїть Австралія під політичним і економічним тиском Китаю? Читайте у статті Наталії Бутирської «Армрестлінг з високими ставками» у ZN.UA.

По матерiалам: ZN.UA / Радіо Свобода / Підготував/ла : Ольга Чекис
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК