Китай посилює боротьбу з іноземними шпигунами — The Guardian

Китайські соціальні групи, підприємства та державні структури будуть нести підвищену відповідальність за боротьбу з іноземним шпигунством згідно з новими правилами, виданими Міністерством державної безпеки Китаю. Регламент, який набув чинності в понеділок, з'являється на тлі загострення конфлікту між Китаєм та Заходом, пише The Guardian.

Зокрема, відносини Пекіна та деяких західних країн погіршилися після затримання іноземців, яких Китай звинуватив у злочинах проти національної безпеки.

За повідомленнями китайських державних ЗМІ, органи держбезпеки Пекіна будуть співпрацювати з іншими урядовими відомствами, щоб «скоригувати» перелік груп і компаній, «сприйнятливих до іноземного шпигунства», та розробити заходи для захисту від нього. Зокрема, це включає більші тісну співпрацю Комуністичної партії Китаю та інших державних органів, соціальних груп, підприємств та установ.

Як тільки організації будуть визначені такими, що несуть відповідальність за боротьбу зі шпигунством, органи держбезпеки Китаю гарантуватимуть зі свого боку «керівництво, нагляд та інспекцію», включаючи перевірку персоналу, а також суворе навчання, моніторинг та інструктаж під час поїздок персоналу за кордон. Визначені організації повинні повідомляти владу про потенційні підозри та інциденти.

Це відбувається на тлі розширення кампаній Китаю, спрямованих стежити за потенційними іноземними шпигунами.

Новий регламент «змушує компанії та установи вживати запобіжних заходів проти іноземного шпигунства», заявив експерт з питань національної безпеки з Китайського інституту сучасних міжнародних відносин Лі Вей.

Лі Вей додав, що ключові сфери включатимуть компанії та установи, які працюють у галузі оборони, дипломатії, економіки, фінансів та технологій.

«До того ж, зростає кількість випадків, коли громадяни Китаю ставали пішаками іноземних спецслужб через залякування та погрози», - заявив Лі Вей.

Нові національні правила відповідають тенденції «посиленого проникнення в Китай» з боку зарубіжних шпигунських агентств та «ворожих сил», вважає китайська влада.

Керівництво Китаю за останні роки заарештувало кількох іноземців за звинуваченнями у загрозі національній безпеці або шпигунстві. Деякі демократичні країни назвали це прикладом «дипломатії заручників».

Двох громадян Канади, Майкла Коврига та Майкла Спавора, тримали під вартою з 2018 року, а минулого місяця пройшов суд. Вважається, що їхні справи є помстою за арешт Канадою керівника компанії Huawei Мен Ванчжоу.

Наразі також затримані громадяни Австралії Ян Хенгджун та Чен Лей. Письменника і блогера Ян Хенгджуна звинуватили у загрозі національній безпеці та приєднанні до місії від невідомої шпигунської організації. Телеведучий CGTN Чен Лей затриманий «за підозрою у незаконному наданні державної таємниці іноземним силам».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Китайська економіка в першому кварталі 2021 року показала зростання в 18,3%

Важко вказати конкретну дату, але в якийсь момент світогляд Китаю зазнав принципових змін. Доктрина "мирного підйому" або ж "мирного розвитку", пов'язана з китайським лідером Ху Цзіньтао перетворилася на протилежний політичний напрямок. Тепер конфлікт Заходу з Китаєм може перерости в чергову «холодну війну».