Китай мобілізує свої сили на тлі загострення конкуренції із США — The Washington Post

Китайські лідери планують внести зміни до виборчої системи Гонконгу і оголосили про збільшення військових витрат. Китай ризикує втратити переваги у боротьбі з США, тому причина такої «мобілізації», ймовірно, полягає у загостренні конкуренції з Америкою, пише The Washington Post.

Поки Китай спостерігає за політичними змінами у Вашингтоні, Сполучені Штати прискіпливо стежать за політикою Пекіна, оскільки на цьому тижні друга за величиною економіка світу розпочинає "нову подорож для перетворення Китаю в сучасну соціалістичну країну у всіх відношеннях".

У вступній промові перед Національним народним конгресом Китаю, законодавчим та дорадчим органом, який розпочав свою щорічну сесію в п’ятницю, прем’єр-міністр Лі Кецян оприлюднив нову дорожню карту національного розвитку країни з 2021 по 2025 рік, зосереджену на підвищеній увазі до наукових досліджень та інновацій.

Проблема суперництва Китаю та США пройшла через інші питання порядку денного Пекіна. Китайські чиновники оприлюднили далекосяжні плани щодо Гонконгу, що могли б рішуче позбутися продемократичної опозиції, яку, на думку Пекіна, підтримують «антикитайські сили США». З новими правилами, які перевизначають, кого можна висувати та обирати до законодавчої ради Гонконгу, і як буде обиратися її керівник, китайські поправки можуть стати тривожним дзвінком для демократичної опозиції в Гонконгу.

Уряд Пекіна також оприлюднив новий бюджет на 2021 рік, згідно з яким військові витрати знову збільшуються і зростуть на 6,8 відсотка за рік. Минулого року витрати на оборону зросли лише на 6,6 відсотка, оскільки економіка Китаю частково скоротилася на тлі повільного зростання унаслідок пандемії коронавірусу.

Уряд Китаю також повідомив, що витрати на наукові дослідження та розробки зростатимуть на 7 відсотків на рік, це швидше, ніж раніше. Уряд пообіцяв більше ніж на 10 відсотків збільшити державне фінансування базових довгострокових досліджень та підтримку науковців. Новий п’ятирічний план Китаю закликає „до самостійності та самовдосконалення” у різних сферах, включаючи штучний інтелект, напівпровідники, геноміку та біотехнології.

Тижнями державні китайські ЗМІ прогнозували, що новий п'ятирічний план буде наголошувати на технологічному домінуванні, оскільки Китай зіштовхнувся зі зростанням конкурентного тиску з боку Вашингтона.

На початку цього тижня китайські чиновники визнали, що зіштовхнулися з геополітичною та економічною невизначеністю. Вони сказали, що Китай повинен позбутися залежності від імпортних технологій із Заходу і взяти на себе ініціативу в галузі власних технологій, якщо країна хоче продовжувати своє економічне зростання.

Витрати Китаю на науково-дослідні розробки зросли з рівня нижче 1 відсотка річного обсягу економічного виробництва в 2000 році до значно вище 2 відсотків.

У січневій промові, звітуючи перед президентом Сі Цзіньпіном, китайський чиновник Чень Ісінь сказав, що "стримування та придушення з боку США є основною загрозою і ризиком початку тривалої війни".

Але він закликав партійні кадри акцентувати увагу на довгострокових перспективах Китаю. "Тенденція полягає в тому, що Схід піднімається, а Захід занепадає, а теперішні події на міжнародній арені є сприятливими для нас", - сказав Чен.

"З огляду на невизначеність американо-китайських відносин і неможливість розраховувати на партнерські відносини із США, багато чого зводиться до внутрішніх інновацій", - сказав старший науковий співробітник у Центрі стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні Метью Фунайоле. Питання, яке зараз турбує Китай, полягає в тому, «що буде після того, коли Пекін переможе США в стратегічному протистоянні», вважає Фунайоле.

Такі роздуми Пекіна знайшли своє відображення й у Вашингтоні. Після своєї інавгурації новий президент США Джо Байден пообіцяв відповідати на виклики Китаю, але не агресивно конфліктувати з Пекіном, оскільки країни потребують і значної співпраці в багатьох питаннях. Але цього тижня Білий дім оприлюднив керівні принципи національної безпеки, які були пронизані посиланнями на Китай як головного конкурента.

Байден та його головні радники також твердо виступили проти посилення контролю Китаю над Гонконгом. Пекін сформулював долю Гонконгу в націоналістичному політичному плані, описавши її як перетягування каната між Китаєм та Заходом, а також між патріотами та "антикитайськими" силами. Китай серйозно налаштований контролювати Гонконг.

На минулорічному Національному народному конгресі Китай прийняв закон про національну безпеку, який розширив повноваження поліції Гонконгу, висунув звинувачення десяткам активістів та колишнім політикам, що сприяло придушенню інакомислення.

У п'ятницю китайські чиновники оголосили, що мають намір піти далі, переписавши правила виборів у Гонконгу, щоб гарантувати, що всі кандидати будуть лояльними до Пекіна.

На думку китайських чиновників, критично необхідними є кроки для зміни "розміру, складу та формування" виборчої комісії. Цей комітет відіграватиме нову роль, адже за словами китайських урядовців, в існуючій виборчій системі Гонконгу є "чіткі лазівки та недоліки, які підживлюють антикитайські дестабілізуючі елементи".

Відбираючи кандидатів на керівні посади, китайська влада більше не буде турбуватися про критичну масу опозиції, вважає професор юридичної школи Фордхема Карл Мінцнер.

"Вони демонтують інститути виборчої демократії та встановлюють версію режиму управління, який ви бачите в материковому Китаї", - сказав Мінцнер. Професор прогнозує подальші заходи, включаючи зміни до судів Гонконгу та перегляд шкільної програми, необхідний для контролю мислення та виховання лояльності до комуністичної партії з юних років.

"Постійно буде поширюватися думка про необхідність позбутися західного впливу. Це буде широка політична трансформація не лише інституцій Гонконгу, але й самого суспільства", - сказав Мінцнер.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Блінкен назвав Китай головною загрозою для США

В ковідному світі мильні бульбашки хай-теку неконтрольовано зростають, як і ціна біткоїна, але посилюється і відчуття тривоги, що рано чи пізно ці бульбашки вибухнуть під власним тиском, і нічим не забезпечена ліквідність знищить і ринок, і долар разом із ним. Причиною цього може стати не тільки повернення світової економіки до «нормального» функціонування. Справа у тому, що в хай-теку у США з’явився конкурент, і він досить специфічно ставиться до правил Волл-стріт. Цей конкурент — Китай. Уже немає жодного сумніву, що найближчими роками розгорнеться жорстке протистояння, і передусім — на рівні державних політик, за технологічне лідерство. Про «битву гігантів» на ще одному терені читайте в статті Сергія Корсунського «Холодна технологічна війна».