Кінцева мета Путіна нарешті відома, і у Європи є причини боятися – The Guardian

Щоб зрозуміти, яка кінцева мета агресивної 3, яка за два роки взяла участь аж в двох війнах, варто прочитати статтю міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова у березневому номері журналу "Росія в глобальній політиці".

Про це на сторінках The Guardian пише оглядач Наталі Нугайред. З публікації випливає, що Росія хоче фундаментально змінити порядок в Європі і отримати офіційне право голосу у питанні вирішенні питань політики і безпеки континенту. І поки Росія не отримає це право, "на континенті не буде стабільності".

"Впродовж щонайменше двох останніх століть будь-які спроби об'єднати Європу без Росії чи проти неї завжди закінчувалися тяжкими трагедіями", - цитує оглядач статтю Лаврова.

На думку Нугайред, російський міністр закордонних справ – лише технократ, який "виконує на дипломатичному інструменті ту мелодію, яку обирає президент особисто". І зараз він стверджує, що після 1991 року, коли СРСР розпався, в Європі потрібно було почати створювати нові основи безпеки. І тепер нібито "настав час вирішити ці системні проблеми" у відносинах Росії із Заходом.

Оглядач зауважує, що Росія не така сильна, якою вона хоче здаватися. Однак вона обрала дуже вдалий час для втілення свого амбітного плану щодо майбутнього Європи. ЄС зосередився цілком і повністю на проблемі напливу біженців в той час, як Великобританія готує референдум про вихід з організації. Позиції канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка відіграє ключову роль у європейській політиці, зараз ослабли. Війна в Україні триває, а по всьому континенту поширилися популістські і радикальні рухи. В цей час, США надто зайняті передвиборчою кампанією з "відтінком самоізоляції".

А Путін, втручаючись у війну в Сирії, намагається відродити американсько-російське геополітичне суперництво. Потрібно йому це зовсім не для перемоги на Близькому Сході. Він розраховує отримати вигоду в Європі. І питання, як відповісти на цей виклик Кремля, напевне, стане найбільш складною проблемою для континенту.

Тим часом видання The Economist писало, що після Сирії Путіну потрібна нова картинка для пропаганди. І тому в України є причини нервувати. Водночас, Америка і ЄС дозволили собі втомитися від Києва. Замість того, щоб робити все можливе, щоб допомогти Україні, вони чекають, що українські політики доведуть свою спроможність провести реформи самотужки. Це помилка. Захід повинен запропонувати фінансову допомогу і технічні поради. Він повинен допомогти викорінити корупцію і бути терплячим.

А Radio Free Europe Radio Liberty писало, що після виходу з Сирії Путін хоче відновити "дипломатичні торги" за Україну. . Нав'язавши Заходу діалог подібного роду, Кремль спробує змусити його забути про Крим і почне тиснути на інтереси ділових груп ЄС. 14-го березня російський президент РФ Володимир Путін оголосив про виведення російських військ з Сирії, хоча агентство Reuters з посиланням на власні джерела повідомило, що США не бачать ознак підготовки Росії до виведення військ з Сирії.