Минулого року, у розпал пандемії коронавірусу, країни закрили свої кордони, щоб стримати поширення хвороби. Але COVID-19 не завадив людям, які стали жертвами критичних обставин, покидати свої домівки. Новий звіт ООН показує, що в 2020 році 11,2 мільйона людей стали вимушеними переселенцями. Загалом до кінця року було зафіксовано 82,4 мільйона примусово переміщених осіб. Це найвищий показник на сьогодні - і дев’ятий рік поспіль ця цифра зростає, пише The Economist.
Майже неминуче, що кількість вимушених переселенців незабаром перевищить 100 мільйонів. До цієї категорії входять люди, класифіковані ООН як біженці (тобто ті, хто «втікає від війни, насильства, конфлікту чи переслідування», перетнув кордон і отримав статус біженця); шукачі притулку (люди, претензії яких на статус біженця не були прийняті), примусово переміщені на міжнародному рівні (ті, хто залишив рідні країни, але не вимагав статусу біженця) та внутрішньо переміщені люди (які покинули свої домівки, але залишилися в межах своїх країн).
Приблизно половину переселенців становлять люди лише з п’яти країн. Найбільша частка припадає на Сирію, де громадянська війна, що розпочалася в 2011 році, зайшла в кризову ситуацію. Майже 5 мільйонів жителів Венесуели покинули країну, намагаючись врятуватися від економічної кризи та політичних репресій. Жителі Афганістану, які стали заручниками тероризму та повстання, а також деякі жителі Судану, що потрапили в розпал боїв, покинули свої домівки. У М'янмі понад мільйон людей намагалися втекти від громадянської війни.
Більше половини тих, хто покинув свої домівки по всьому світу, є внутрішньо переміщеними особами у своїх країнах - зокрема, в Колумбії, Сирії, Демократичній Республіці Конго та Ємені.
І хоча західні уряди та ЗМІ зосереджені на людях, які шукають притулку в Європі та Америці, більшість біженців переселяються до бідніших країн, таких як Пакистан або Уганда. Туреччина приймає більше біженців, ніж будь-яка інша країна, найбільше переселенців там із сусідньої Сирії. Минули часи, коли багата нафтою Венесуела приймала колумбійців, які рятувались від конфлікту. Тепер Колумбія відкрила двері для великого напливу венесуельців.
Президент США Джо Байден пообіцяв дозволити 62 500 біженцям оселитися в Америці, що є важливим сигналом, але це все ще набагато менше, ніж приймали Сполучені Штати в минулому: між 1990 і 1995 роками в Америку щорічно приїжджало 116 тисяч біженців. У лютому уряд Колумбії оголосив, що надасть тимчасовий захист більше ніж мільйону венесуельців.
Пандемія коронавірусу також погіршила життя для примусових переселенців, порушивши ланцюги поставок та розхитавши продовольчу безпеку, коронавірус збільшив кількість людей, які опинилися за межами бідності. Але інші проблеми будуть і надалі активізувати примусове переміщення людей. Кліматична криза, погіршення стану навколишнього середовища, ймовірно, змусить ще більшу кількість людей залишати свої домівки в найближчі десятиліття: 95% людей, які рятуються від конфлікту в 2020 році, походили з країн, вразливих до кліматичної кризи. Змінити похмуру тенденцію буде складно, резюмує видання.
Сильні шторми та повені унаслідок загострення кліматичної кризи активізували переселення людей. Зокрема, зміна клімату підвищила внутрішню міграцію населення країн до рекордних показників у всьому світі. Останнім часом люди частіше покидають свої домівки через кліматичну кризу, ніж через ескалацію військових конфліктів.