Останнім часом Дональд Трамп-молодший веде кампанію на підтримку батька. Він дає інтерв’ю на ультраконсервативних телеканалах і роз’їжджає з виступами по країні. В жовтні, наприклад, він виступав у місті Аддісон у штаті Іллінойс, і йому стоячи аплодували понад 250 людей.
Виступив він нещодавно і в Університеті Вашингтона та Лі в штаті Вірджинія, де я викладаю.
У своїй промові в університеті він дотримувався тематики, яка, схоже, має успіх у базових виборців його батька. Перескакуючи з однієї теми на іншу, він то лаяв сім’ю Байдена, то запевняв, що штурм Капітолія 6 січня 2021 року був мирною демонстрацією туристів, то скаржився на ліберальне ставлення до членів ЛГБТ-спільноти й навіть ужив займенник «воно» стосовно трансгендерів. Пригадавши заморочки ультраправих трирічної давнини, він ганьбив головного медичного радника президента доктора Фаучі, «винного» в тому, що в розпал епідемії ковіду закликав носити маски. Похвали в промові Трампа-молодшого дісталися лише російському диктаторові. Син колишнього президента був у захваті від інтерв’ю Путіна Такеру Карлсону: Путін дав «45-хвилинний майстер-клас із історії Росії, починаючи приблизно з дев’ятого століття». «Контраст із президентом Джо Байденом був разючим, — заявив Трамп-молодший. — Не було жодної теми, в якій наш президент міг би конкурувати з Путіним».
Трампа-молодшого прийшли послухати понад 500 студентів, і зала була переповнена (все-таки виступала знаменитість), однак, якщо не брати до уваги млявих оплесків і смішків, коли йшлося про старість Байдена, аудиторія зберігала мовчання. Коли Трамп-молодший запитав, для кого в аудиторії важлива Україна, й чимало студентів підняло руки, Трамп помітно розсердився.
Але невдоволення й роздратування було обопільним. У інтерв’ю університетській газеті молодь висловила обурення словами цього «мажора». Особливий гнів спричинили слова оратора про штурм Капітолія та заклик молодого Трампа відкинути здоровий глузд і не вірити власним очам: «Те, що він сказав про повстання, було неправдою. У нас є відео всього цього. Люди там були озброєні, й вони закликали повісити Майка Пенса та вбити Ненсі Пелосі. Виступати перед нами й казати, що нічого там не відбувалося, — це небезпечне переписування історії», — сказала газеті студентка четвертого курсу.
Загалом, зазначила студентська газета, промова молодшого Трампа не відповідала ідеям і цінностям не лише ліберальних, а й консервативних студентів.
Студентська газета права: опитування за опитуванням показують, що цінності, які імпонують трампістам, можуть бути огидними для виборців, молодших за 25 років.
Саме молоде покоління, не згодне у своїй більшості зі світоглядом старших людей, може завдати Трампу нищівного удару на президентських виборах 2024 року. В листопаді близько 41 мільйона людей, які народилися після 1996 року, матимуть змогу проголосувати. Це приблизно кожен шостий американець, котрий має право голосу. І навіть якщо цим молодим людям дідусь Байден не до вподоби, загроза допотопного консерватизму може змусити молодь проголосувати за кандидата від прийнятнішої для них Демократичної партії.
То чим відрізняється американська молодь від старшого покоління?
Згідно із соцопитуваннями Pew Research Center, покоління, що йде за міленіалами, є етнічно різноманітнішим. Майже половина постміленіалів належить до расових або етнічних меншин. Вже тільки це не надихає молоде покоління голосувати за партію, цінності якої значною мірою пов’язані з культом особистості білого мільярдера й антиімміграційною політикою.
Наїзди трампістів на науку теж можуть лише відштовхнути молодь. Синові Трампа, який шпетив у своїй промові головного епідеміолога країни, варто було про це знати. Згідно з опитуваннями, під час епідемії більшість молоді «носила маски в громадських місцях або завжди, або майже завжди».
Крім того, на відміну від Трампа та консерваторів, молоде покоління особливо стурбоване глобальним потеплінням і покладає надії на науку. Згідно з опитуванням, представленим Axios, вісім із десяти молодих людей очікують, що зміна клімату вплине на важливі рішення в їхньому житті, наприклад, де їм жити й чи заводити дітей. За такого розкладу молодь не піде голосувати за партію, прихильники якої ненавидять учених і стверджують, що глобальне потепління є фейком, китайською вигадкою або природним явищем, а не наслідком людської діяльності.
«Традиційні» сімейні цінності з ухилом у патріархат, що їх просувають консерватори, теж геть не відповідають цінностям і життєвому досвіду молоді: згідно з дослідженням Pew, приблизно троє з десяти постміленіалів живуть із одним із батьків — неодруженим.
У сфері гендерних відносин фіксація антидемократичних лідерів, зокрема Путіна й Трампа, на переслідуванні членів ЛГБТ-спільноти молодому поколінню американців здається варварством. Тож даремно Трамп-молодший глузував із трансгендерів. Про толерантність цього покоління до розмаїття сексуальної орієнтації свідчить підвищення ЛГБТ-ідентифікації серед молодих виборців. Згідно з опитуванням Gallup, 19% дорослих, яким 2022 року було від 18 до 25 років (тобто постміленіалів), ідентифікували себе як ЛГБТ. У цьому поколінні 13% кажуть, що вони є бісексуалами, 3,4 — геями, 2,2 — лесбійками й 1,9% — трансгендерами. (Кожен із цих відсотків значно вищий, ніж у інших поколінь. З ЛГБТ ототожнюють себе лише 11% міленіалів і 3% або менше представників старшого покоління.)
Одним із вирішальних чинників, що стосується «сімейних цінностей» і може змусити молодь піти на вибори й проголосувати за Байдена, є право жінок на аборт. Це право після рішення консервативного Верховного суду нещодавно обмежили або взагалі скасували в 24 штатах.
Як демонструє опитування Axios, майже вісім із десяти представників молодого покоління погодилися з твердженням: «Люди повинні мати право вирішувати, чи хочуть вони продовжувати вагітність». Навіть серед самопроголошених консерваторів молодого покоління більш як половина погодилася з цим твердженням. Дві третини (66%) усіх опитаних погодилися з твердженням: «Моє покоління готове боротися за доступ до абортів і може суттєво вплинути на це».
І це не дивно: законодавство проти абортів є винятково жорстоким. Ці закони не лише позбавляють жінок можливості контролювати свою долю, а й можуть поставити життя вагітної жінки під загрозу. За останній рік уже було чимало випадків, коли лікарі, боячись переслідувань і в’язниці, відмовлялися оперувати жінок із частковим викиднем або робити аборт жінкам, чий ембріон неправильно сформувався й мав ось-ось померти в утробі. У всіх цих випадках жінкам загрожували сепсис і смерть.
Показовою є історія молодої жінки на ім’я Еллі Філліпс зі штату Теннессі, де аборти заборонено практично за будь-яких обставин. На 19-му тижні її вагітності лікарі виявили, що в плода не сформувався мозок. Така проблема несумісна з життям поза утробою матері, й ембріон зазвичай помирає ще до народження, після чого в жінки може початися сепсис. Філліпс довелося проїхати майже тисячу миль, аби терміново зробити аборт у ліберальному Нью-Йорку.
Вражена цим досвідом, Філліпс зустрілася з літнім представником свого штату, республіканцем Джеффом Беркхартом. Вона хотіла розповісти йому свою історію й попросити допомогти з просуванням закону, який розширив би можливості абортів для жінок, чий плід виявився із серйозними аномаліями. Коли Філліпс згадала, що в неї вже є донька, політик сказав: «Я гадав, що в жінок може статися викидень лише під час першої вагітності». Молоду жінку, яка розповіла про цю зустріч у інтерв’ю Time, вразив «брак знань, брак освіти» в людини, яка вирішує долі жителів її штату. Підсумком цього досвіду стало те, що Філліпс вирішила взяти справу в свої руки й тепер балотується в Теннессі.
Якщо наймолодші виборці, за прикладом Еллі Філліпс, візьмуть на себе ініціативу, вони можуть урятувати Америку від трампізму, що насувається. Однак молодість зазвичай легковажна й імпульсивна.
2020 року на вибори прийшли рекордні 57% молоді. На сьогодні, згідно з нещодавнім опитуванням Гарвардського університету, кількість молодих американців віком від 18 до 29 років, які «однозначно» планують голосувати на президентських виборах, зменшилася з 57 до 49%.
Але засмучуватися рано. Більшість молодих людей, які не збираються голосувати, підтримують Республіканську партію або не ототожнюють себе з жодною з американських політичних сил. Восени 2019 року 68% молодих демократів заявили, що «обов’язково проголосують», а восени 2023 року 66% повідомили, що мають намір піти на вибори. Серед республіканської молоді зміни є більш значними: восени 2019 року на вибори збиралися піти 66%, а восени 2023 року — лише 56%. На 10% зменшилася й кількість молодих «незалежних» виборців, які не ототожнюють себе з жодною з партій.
Демократам потрібно, звісно, привернути «незалежних» на свій бік і вести активнішу агітацію серед молоді. Але ще не вечір, і в демократів для цього є чимало часу, а в Трампа — ще багато можливостей налякати молодь радикально правим і відверто антидемократичним порядком денним.
Та чи захоче молодь рятувати американську демократію, стане зрозуміло лише під час виборів.