Європа повинна запитати: що, якщо Байден переможе в листопаді? — Financial Times

Європейці небезпідставно стурбовані можливістю другого президентства Дональда Трампа. Це людина, яка заявила, що росіяни можуть робити на континенті "все, що їм заманеться", погрожувала 10-відсотковим податком на всі імпортні товари (не тільки з Китаю) і образила безліч культурних почуттів. Але хоча розумно готуватися до можливості приходу до влади іншої адміністрації Трампа, європейці також повинні мати план, що робити, якщо на виборах цього року переможуть демократи. Кажемо "демократи", тому що президент Джо Байден ще може зняти свою кандидатуру через занепокоєння щодо віку, повідомляє Financial Times.

Але навіть якщо це трапиться, Байдена, ймовірно, замінить хтось, хто подвоїть основні політичні ідеї його адміністрації, включаючи реіндустріалізацію, новий підхід до глобальної торгівлі та перехід від економіки просочування до фокусу на обмеженні влади корпорацій та отримання прибутку. Поставити слід на популіста з Середнього Заходу, який прийде на зміну Байдену, а не на блискучого каліфорнійського центриста.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Європа більше не може розраховувати на безпекову парасольку Америки — Financial Times

Це піднімає ключовий момент. Багато європейців дивляться на дивовижну відсутність популярності Байдена, незважаючи на приголомшливе економічне відновлення США, і припускають, що проблема полягає в політичному посланні, а не в людині. Але вони помиляються. Американці не шукають поступових рішень. Вони просто потребують кращого донесення інформації про те, як виглядає постнеоліберальний світ у реальному житті.

Американські виборці можуть не знати або не цікавитися Вашингтонським консенсусом. Але вони впізнають жадібність і концентрацію влади, коли бачать їх, або, особливо, коли відчувають їх, як це було протягом останніх двох років інфляції та вибухових корпоративних прибутків і рентабельності в багатьох сферах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Трамп планує трансформувати НАТО та схилити Україну до мирних переговорів з Росією — Bloomberg

Демократи подвоять цей відчутний досвід у кампанії 2024 року. У 2018 році багато переможців на проміжних виборах від Демократичної партії використовували тезу про те, що зниження Трампом корпоративних податків — це подарунок багатіям. 

Одне з нещодавніх опитувань показало, що з січня 2022 року на 15 пунктів зросла кількість тих, хто вважає, що "корпорації є жадібними"; 59% населення вважає, що спекуляції приватного сектору є основною причиною інфляції, що збігається з думкою тих, хто вважає, що причиною є фіскальне стимулювання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Чому Путін каже, що «хоче переобрання Байдена» – The HILL

Видання вважає, що ці настрої продовжуватимуть зростати, і демократи просуватимуть ідею концентрації влади та корпоративної наживи до перемоги в листопаді.  Їм можуть допомогти власні цілі Трампа, такі як його коментарі щодо НАТО, які підштовхують поміркованих республіканців і патріотично налаштованих незалежних до будь-якого іншого кандидата. Крім того, Європа не має ентузіазму щодо підходу США до зміни клімату, або збентежена викликами торгового представника США Кетрін Тай щодо традиційного підходу в таких сферах, як цифрові потоки або екологічні та трудові стандарти.

"Частково дискомфорт полягає в тому, що ці ідеї є новими й все ще перебувають на стадії реалізації. Але запитайте будь-якого керівника великого бізнесу або керівника транснаціональної корпорації приватно, і вони скажуть, що американські політики становлять набагато більшу загрозу для концентрації влади, ніж європейці," — зазначає Financial Times.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

"Це тупо і не по-американськи": Байден відреагував на заяви Трампа щодо НАТО та України

Зрозуміло, що ЄС перебуває у невизначеному становищі щодо всього цього. Він знаходиться між США і Китаєм географічно, і хоче зберегти цю позицію в економічному і стратегічному плані. Але, політичні вітри почали змінюватись. 

Європа напружено думає про можливе друге президенство Трампа і майбутнє після НАТО. Але вона також потребує відповіді на можливість приходу Байдена вдруге і на те, що буде після Вашингтонського консенсусу.