Як запобігти конфлікту на шляху до Марсу – The Economist

Перші дні американської космічної програми – це дні випробувальних польотів та одиночних орбітальних місій, вимагали пілотів з такими якостями, як найвища впевненість у собі, непохитна хоробрість та хладнокровність. Або, кажучи менш м'яко, "нарцисизм, зарозумілість і міжособистісна нечутливість". Така оцінка одного з перших штатних психіатрів НАСА, Патрісії Санті, у її книзі "Вибір правильних якостей", пише The Economist.

Однак у міру того, як космічна програма розвивалася, розвивалися й астронавти. І вони продовжують розвиватись разом зі своїми місіями. Наступний гігантський стрибок – подорож на Марс – вимагатиме від людей зовсім інших, ніж їхніх попередників, якостей. Вони мають вижити не лише у глибокому космосі, а й у компанії одне одного. Аполлон-11 потребував близько трьох днів, щоб дістатися до Місяця і два дні, щоб повернутися. Подорож на Марс, ймовірно, триватиме 18 місяців на космічному кораблі розміром не більшим за маленький будинок, а також, можливо, ще рік, проведений на планеті.

Ротація на Міжнародній космічній станції триває близько шести місяців, тому багато астронавтів звикли до тривалих польотів у космосі. Але місія на Марс додасть нових складнощів. Екіпажі космічної станції в режимі реального часу контактують з експертами на Землі, щоб допомогти їм впоратися з тим, що відбувається. У міру того як марсіанський екіпаж заглиблюється в космос, перерви у зв'язку з центром управління польотом збільшуються до 20 хвилин і більше; екіпажу необхідно мати можливість співпрацювати без підтримки для вирішення непередбачених проблем.

"Там буде якийсь конфлікт, у цьому немає жодних сумнівів", - говорить Ношир Контрактор, вчений із Північно-Західного університету в Іллінойсі, який вивчає поведінку людини. Ношир працює з НАСА, щоб допомогти екіпажам у космосі співпрацювати. Оманка, за його словами, полягає не в тому, щоб уникнути конфлікту, а в тому, щоб упоратися з ним.

Коли інженери проектують космічний корабель, вони спочатку роблять це на комп'ютері, щоб врахувати кожну змінну та зрозуміти, як машина може поводитися у різних сценаріях. НАСА проводить щось подібне у побудові команд корабля. Його дослідники створюють комп'ютерні моделі того, як різні люди взаємодіють один з одним, коли вони знаходяться разом, і використовують ці моделі для прогнозування конфліктів та оптимізації продуктивності протягом довгої місії.

Люди складніші за космічні кораблі. Але доктор Контрактор порівнює свою роботу із прогнозуванням погоди. Погода - це складна нелінійна взаємодія факторів, включаючи температуру повітря, тиск та швидкість вітру. Проте моделі можуть надійно передбачити температуру наступного тижня та ймовірність дощу. Метеорологи звернулися до комп'ютерів у 1950-х роках; соціологи розпочали комп'ютеризацію "людського фактора" десять років тому.

Ефективні комп'ютерні моделі вимагають великої кількості даних, тому НАСА створило їхню пропозицію. Усередині будівлі 220 Космічного центру Джонсона в Х'юстоні, штат Техас, знаходиться триповерхова будова висотою 14 метрів, що складається з двох циліндрів, що стоять паралельно, та третім що лежать на боці і перекриває їх. Ця лабораторія, що отримала назву "Аналог вивчення досліджень людини" (HERA), є лабораторією, в якій екіпажі виконують імітацію космічних місій тривалістю від декількох днів до декількох місяців. Вони знаходяться в лабораторії, їдять тільки космічну їжу і слідують похвилинному розкладу завдань та вправ. Вдень і вночі їх контролюють камери та мікрофони, екіпажі зазвичай стимулюються фізіологічно та психологічно. Вібрації, звукові ефекти та затримки зв'язку з імітацією управління польотом додають реалізму та стресу. Доктор Контрактор називає HERA "ідеальною людською чашкою Петрі" (Чашка Петрі широко використовується в мікробіології для культивування колоній мікроорганізмів).

Коли нема до кого скаржитися на своїх колег, команди тут працюють, живуть, їдять і разом розв'язують проблеми. В одному експерименті екіпажі з чотирьох людей брали участь в імітаційних 30-денних місіях до астероїду під назвою Географос, де вони збирали зразки гірських порід та моделювали вихід у відкритий космос. Вони зіткнулися із затримками зв'язку з Землею до п'яти хвилин у кожний бік і одного разу втратили сон на 24 години.

То що ж показали ці моделі та експерименти? Конфлікт усередині команди – не завжди погано. Щасливі команди необов'язково найпродуктивніші. "Якщо ми збираємося провести стрілу причинно-наслідкового зв'язку, краще перефразувати це твердження як "продуктивна команда - це щаслива команда", - каже Леслі ДеЧерч, психолог із Північно-Західного університету. "Ніщо так не зміцнює згуртованість команди, як майстерність".

Уникання конфлікту може послабити творчі здібності, які можуть породити нові чи кращі ідеї. Конфлікт, щодо завдання, відрізняється від конфлікту, з особистостями. Конфлікт через ідеї може бути корисним. Але коли конфлікти стають особистими, то все може стати жахливо.

Ідея застрягти в невеликому просторі з одними й тими самими людьми на довгий час має лякаючу перспективу.

І в лідері, і в команді психологи шукають людей, здатних прочитати, що про них думають інші, чи здійснювати "самоконтроль". Ті, у яких добре розвинений самоконтроль, часто можуть зізнатися, наприклад, чи вони не залякують інших, змушуючи їх замовкнути, а потім знаходять способи заспокоїти їх. Виявляється, це люди, із якими іншим подобається працювати.

Психологи також вимірюють сумлінність. Це може бути вирішальною якістю для поїздки на Марс. Але в середньому члени екіпажу, відібрані цими днями для місій у HERA, отримують у цьому показнику помірні бали.

Дослідження HERA показали, що люди з дуже високими показниками сумлінності з більшою ймовірністю розглядатимуться іншими як перешкоди. Для інших сумлінна людина може відчуватися як придира. Хороше поєднання особистісних якостей становить у собі сумлінність із високою здатністю до самоконтролю. Ця людина може критикувати роботу інших, не перетинаючи ліній – ліній, які кожен член команди може визначати по-своєму.

Успішні команди для космічних місій вимагатимуть постійних покращень та "руці на пульсі". Ви не можете відправити ідеальних членів екіпажу і очікувати, що вони залишаться такими протягом багатьох років. При багаторазовому тестуванні учасників програми HERA дослідники виявили, що певні навички в команді, такі як творче мислення та вирішення проблем, як правило, знижуються приблизно на півдорозі до місії. Причина? Ймовірно, життя в середовищі з низьким рівнем стимуляції, споживання одних і тих же продуктів і щодня дивитися на одних і тих самих людей і в те саме темне небо. Знаючи, що продуктивність команди може бути динамічною – хоч би якою гарною вона була спочатку, — екіпажам, які виконують місії на Марс, доведеться знайти способи продовжувати розпалювати уяву один одного.

На основі своїх експериментів з HERA, НАСА вважає, що тепер воно може вводити у свою модель фізичні, інтелектуальні та особистісні характеристики потенційних членів екіпажу та з точністю 75% передбачати, хто з ким "зіштовхнеться" під час місії.

Маючи таку інформацію, команда доктора Контрактора намагається придумати способи пом'якшення проблем, зокрема шляхом коригування "підручника", що надається членам екіпажу. Це погодинний розклад, де детально розписані завдання, зокрема хто і коли з ким працюватиме. Якщо модель показує, скажімо, що члени команди A і B почнуть суперечку до десятого дня, дослідники можуть налаштувати сценарій для цього дня, щоб натомість об'єднати A і C. Або саме завдання можна переключити на завдання, в якому і A, і B мають високу кваліфікацію; успіх породжує дух товариства. Третій варіант - з'єднати A і B разом із D, членом команди, який подобається їм обом, який може виступити посередником та налагодити їхні стосунки. Повторне об'єднання членів команди може допомогти у відновленні екіпажу, як каже доктор Контрактор.

Кожен почує твій крик

Ідея застрягти в невеликому просторі з одними й тими самими людьми на довгий час має лячну перспективу. І є уроки з космічної програми, які можуть бути використані до земного життя під час пандемії.

По-перше, це необхідність у рутині не тільки в роботі, а й у приготуванні їжі чи вільного часу. Запланований розпорядок дня забезпечує структуру та відіграє центральну роль у космічних польотах. Посібник HERA точно повідомляє екіпажам, чим вони займатимуться годину за годиною, включаючи роботу, харчування та розваги.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Видання Financial Times назвало Ілона Маска людиною року

Водночас дуже важливим є гарне спілкування і здатність пристосовуватися. 28 грудня 1973 року три члени екіпажу Skylab, першої американської космічної станції, оголосили про "уповільнення роботи" і перервали зв'язок із наземним центром управління, відмовившись виконувати доручені їм завдання. Вони були розчаровані своїм навантаженням і гірко скаржилися один одному, але приховували ці скарги від своїх колег на Землі.

Можливо, найважливіше відкриття, яке НАСА витягло з вивчення динаміки команд – у космосі та на Землі – це цінність однієї особливості, зокрема почуття гумору. Дослідження команд, що зимують на Південному полюсі, показують, що замкнутій групі потрібні люди для виконання різних ролей, включаючи лідера, оповідача та соціального секретаря. Але найважливіше завдання на цей момент - це завдання клоуна, людини, яка кумедна, а також досить мудра, щоб зрозуміти кожного члена групи та зняти напругу. Сміх, як і відвага, підтримають космонавтів у їхній довгій подорожі на Марс.

Раніше повідомлялося про те, що астрономи знайшли сліди водних резервуарів у найбільшому каньйоні Сонячної системи. Вчені зафіксували там надзвичайно високий вміст водню.