Російські військові продовжують воювати і чинити звірства в Сирії вже вісім років без жодних ознак уповільнення. Це сигнал для України про те, як довго Росія готова здійснювати невибіркові атаки, і попередження про те, що Росія здатна затягувати конфлікти на довгі періоди часу, пише для журналу POLITICO американський журналіст Тім Мак, який зараз висвітлює російсько-українську війну, а до цього працював у Сирії.
За його словами, в Україні російські бомбардування фіксуються радарами та попередженнями, що надсилаються за допомогою цифрових додатків. Сотні іноземних журналістів ретранслюють події. У Сирії смерть і руйнування відбуваються без особливого розголосу або уваги з боку зовнішнього світу.
«Майже два роки я працюю репортером в Україні, висвітлюючи повномасштабне вторгнення Росії та її спроби захопити більше української території. Я часто думав про те, що відбувається з іншою війною Росії – війною, на яку люди звертають набагато менше уваги, війною, яку вона веде на підтримку [сирійського диктатора Башара] Асада, війною на виснаження, де Росія прагне пережити своїх ворогів», – пише Мак.
Він зазначає, що війна в Сирії є «сумним нагадуванням про те, що увага громадськості на Заході згасає», і що громадянська війна в Сирії, яка колись була центральним пунктом у зовнішньополітичних дискусіях США, триває навіть після того, як переважна більшість уваги переключилася на інші конфлікти.
«Понад 12 років тому саме війна в цій частині світу прикувала до себе увагу світової спільноти. У рамках ширшої Арабської весни сирійці вийшли на марші за демократичні права у 2011 році. На деякий час вони завоювали увагу і симпатію Заходу, оскільки жорстокі репресії диктатора Башара Асада були викриті за допомогою фотографій і відео з тортурами, вбивствами і застосуванням хімічної зброї. Але з роками війна зайшла в глухий кут, і увага світу відвернулася. Я сам винен у цьому. Як репортер, я детально висвітлював громадянську війну в Сирії в її перші роки. Але час минав, і з'явилися інші теми. Я ніколи не забував про неї, але вона дещо відійшла на другий план», – зізнається журналіст.
Він зазначає, що усі війни рано чи пізно закінчуються. Але лише деякі з них мають нещастя згасати в суспільній свідомості, в той час як вбивства продовжуються майже безперервно, їх ігнорують майже всі, окрім жертв і агресорів.
Мак наводить офіційні оцінки ООН: протягом останнього десятиліття в середньому 84 цивільні особи гинули щодня. Це становить понад 306 тисяч смертей з 2011 року. Ці значення є мінімальною оцінкою і ймовірна кількість загиблих є набагато вищою. Росія допомагає Асаду з 2015 року, проводячи повітряні та наземні операції проти опозиційних сил.
«Очевидно, користуючись тим, що увага світу прикута до України і Гази, режим Асада і Росія посилили свої атаки в останні місяці. З січня по липень відбулося загалом 388 обстрілів. За даними Сирійської оперативної групи з надзвичайних ситуацій, американської неурядової організації, яка займається підрахунком атак у Сирії, у другому півріччі, яке ще не завершилося, відбулося вже 415 обстрілів», – пише журналіст.
Окрім того, що сирійську війну «забули» західні ЗМІ, змінилося відношення до сирійських біженців, особливо у Туреччині. Опитування, проведене у вересні 2018 року, показало, що 83% турків ставляться до сирійських біженців негативно. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, який понад десять років тому вітав сирійських біженців як «наших братів», цього року під час своєї передвиборчої кампанії вирішив пообіцяти репатріацію мільйона сирійців назад до Сирії. Його політична опозиція обіцяла ще жорсткіші заходи.
«Туреччина, колись така гостинна до сирійських біженців, з роками почала відштовхувати їх. Сирійці, з якими я розмовляв, казали, що привітне ставлення, яке вони відчували на початку громадянської війни, відтоді зникло. Один із них розповів мені, що нещодавно на вулиці в Газіантепі незнайомець вилаяв його за те, що він розмовляв арабською, а не турецькою мовою», – зазначає Мак.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський у інтерв’ю TIME зазначав, що «ми програємо від подій на Близькому Сході». Нещодавно він заявив, що наслідки зміщення уваги міжнародної спільноти з України через війну між Ізраїлем та ХАМАС вже помітні.