Як боротися з бідністю в епоху COVID-19 — The Economist

У ВООЗ заявили про пришвидшення пандемії коронавірусу. Від COVID-19, без сумніву, страждають всі, але не однаково. Молодь в більшості випадків хворіє безсимптомно, тоді як люди похилого віку часто помирають від хвороби. Багаті люди не відчувають на собі економічного потрясіння, тоді як бідніші «переживають справжній економічний шок», пише журнал The Economist.

За прогнозами Світового банку кількість бідних людей цього року зросте на 70-100 мільйонів. А кількість тих, хто не має елементарного притулку, а також дітей, які голодують, цього року також значно збільшиться.

Можливо, якщо розпочнеться масова вакцинація, економіка почне стабілізуватися, адже є надія, що пандемія почне відступати.

Але масштабна вакцинація триватиме роками, а люди, які живуть в бідності, не мають можливості чекати, їм загрожує не лише коронавірус, а й голод.

Якщо уряди більш розвинених країн мають можливість «полегшити економічний біль», то менш потужні країни «не можуть бути такими амбіційними». Не всі держави можуть організовувати соціальні програми, які допоможуть захистити вразливі групи населення.

Уряди менш забезпечених країн змушені розумно витрачати свої гроші. Але навіть якщо кошти призначені на добрі цілі, вони занадто часто витрачаються даремно або розкрадаються.

З початку кризи Мексика не запропонувала нових програм для підтримки населення, зате надала державному нафтовому гігантові Pemex податкові пільги на суму 2,7 млрд доларів. Індія витратила 7 млрд доларів на вугільні шахти.

Очікується, що Південна Африка незабаром витратить значні кошти на підтримку власної авіакомпанії. Міністерство охорони здоров'я Нігерії придбало маски за ціною 53 долари кожна.

Ймовірно, найкращий спосіб допомогти бідним - це давати їм гроші безпосередньо. Простота цієї «схеми» робить її менш вразливою до корупції.

Маючи хоч якісь кошти, малозабезпечене населення зможе нагодувати своїх дітей та відправити їх назад до школи. 

Бразилія – одна з країн, яка змогла вдало допомогти біднішому населенню, попри те, що бразильський президент завжди применшував небезпеку COVID-19.

Заходи країн щодо боротьби з бідністю повинні включати ще й базове медичне обслуговування, яке зазнало колапсу внаслідок пандемії.

Криза вимагає від політиків швидких та ефективних рішень. Звісно, невдач не уникнути, враховуючи те, що пандемія знову починає набирати обертів. Але деякі помилки вже є неприпустимими.

Для прикладу, несподіваний локдаун в Індії позбавив мільйони робітників-мігрантів робочих місць та житла, змусивши їх повертатися до своїх сіл пішки або переповненими поїздами, що лише сприяло більшому поширенню вірусу.

Політики, які керують країнами зі своїх зручних кабінетів, повинні ретельніше думати про наслідки власних дій, та враховувати, як їхні рішення впливатимуть на різні групи населення, резюмує журнал.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Ми провалили випробування. Коронавірус вийшов з-під контролю - ООН

Раніше повідомлялося, чому влада країн обирає хибні стратегії боротьби з пандемією.