Інкорпорація Білорусі до складу Росії збільшує ризики для України: називаємо причини для занепокоєння

10 вересня, 2021, 14:56 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Загроза безпеки України зростає.

Інкорпорація Білорусі до складу Росії збільшує ризики для України: називаємо причини для занепокоєння
© Офіційний сайт Кремля

При формальному збереженні суверенітету Білорусі її інкорпорація до складу Росії збільшує ризики у сфері безпеки для Балто-Чорноморського регіону в цілому (адже нарощування російської військової присутності в сусідній країні викликає зміна військового балансу в регіоні та посилює тиск на східний фланг НАТО) і України зокрема.

Оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко пише, що причин для занепокоєння у Києва достатньо.

По-перше, з урахуванням довжини українсько-білоруського кордону 1084 км, створюється нова конфігурація театру військових дій: Україна фактично отримує ще одну потенційну лінію фронту з Росією. Тепер існуватиме загроза масштабного військового вторгнення не тільки зі сходу та півдня, а й із півночі. Ця ділянка фронту може тривалий час бути спокійною. Але загроза вторгнення примушуватиме українське керівництво спрямовувати на кордон із Білоруссю чималі людські та фінансові ресурси.

"Звісно, і 2014 року Білорусь як член ОДКБ та Союзної держави була аж ніяк не нейтральною і дружньою країною, а військово-політичним союзником агресора. І Лукашенко зовсім не був гарантом того, що через українсько-білоруський кордон не підуть російські танки. Але 2021 року складається вже інша військово-політична ситуація, в якій у самопроголошеного білоруського президента залишається дедалі менше можливостей впливати на дії своїх російських союзників", - пише оглядач.

Крім того, за свідченнями українських військових, такі ділянки на українсько-білоруському кордоні як чорнобильська та русло Дніпра (де складні географічні й гідрологічні умови) дуже зручні для проникнення диверсійних груп противника та «вагнерівців». Близьке розміщення від українсько-білоруського кордону Києва та Чорнобильської АЕС посилює ризик проведення диверсійних актів, які можуть призвести до екологічної катастрофи й дестабілізації ситуації в нашій країні.

"Така загроза вимагає від української влади посилення контролю над кордоном (у тому числі й із використанням безпілотної авіації), активізації контррозвідувальної роботи на білоруському напрямку та проведення контрдиверсійних заходів", - відзначає автор.

По-друге, висока ймовірність збільшення кількості нелегалів, які потрапляють до України з Білорусі. Раніше Мінськ і Москва вже спровокували міграційні проблеми для Латвії, Литви та Польщі, організувавши перекидання нелегальних мігрантів із країн Близького Сходу до Європи через Білорусь. А кілька днів тому Лукашенко призупинив дію угоди з ЄС про реадмісію. (Нагадаємо, що цей документ визначає механізм передачі, прийняття і повернення осіб, які порушили умови в'їзду, перебування та проживання.)

"Тепер у рамках гібридної війни Росії проти України білоруси та росіяни можуть розпочати операцію з міграційного тиску й на наші північні кордони", - пише Кравченко.

По-третє, можна очікувати посилення економічної залежності нашої країни від Росії.

Україна залежна від Білорусі з низки стратегічних товарів. За даними Державної митної служби, у 2020 році в загальному обсязі імпорту нашою країною продуктів нафтопереробки (бензин, дизельне паливо, бітум) частка Білорусі становила 19%, а частка добрив — 32%. При цьому, за інформацією українських ЗМІ, за період січень—липень 2021 року частка білоруських НПЗ на українському ринку бензину становила 50%, дизпалива — 35%. Крім того, білоруси на 50% задовольняють потреби України в бітумі, який використовується в будівництві автомобільних доріг.

"Ризик для України полягає в тому, що в умовах економічного поглинання Білорусі лише питання часу, коли Росія встановить контроль над білоруськими підприємствами, які поставляють нам продукцію. І тоді Москва своїми діями може дестабілізувати економічну ситуацію в Україні", - попереджає оглядач.

З інкорпорацією Білорусі до складу Росії загроза безпеці України зростає. 

"Тому «білоруське питання», безперечно, потребує негайного спеціального розгляду на засіданні РНБОУ, а також обговорення з партнерами в рамках «Люблінського трикутника» та НАТО", - резюмує Кравченко.

Читайте також: Лукашенко помиляється, що має 90% підтримки в Україні. Українці відповіли невизнаному президенту Білорусі – опитування

Детальніше про те, як зустріч Путіна і Лукашенка завершилася створенням «Білоруського федерального округу», читайте в статті Володимира Кравченка "Росія «м'яко» анексувала Білорусь: що це означає для України".

По матерiалам: ZN.UA / Підготував/ла : Александр Хребет
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК