Інформатори є американською традицією і поганим знаком для демократії в США — Time

Влітку цього року, один інформатор зробив надбанням гласності приголомшливі факти про який відбувся 25 липня телефонній розмові американського президента Дональда Трампа президентом України Володимиром Зеленським, і це стало підставою для початку процедури з питання про імпічмент. Діяльність інформаторів або екс-працівників розвідки, спрямована на викриття протиправних дій, є дуже важливою зброєю в боротьбі проти злочинів, скоєних державними чиновниками і приватними громадянами в Америці, пише Time.

Викриття інформаторами протиправних дій спирається на відомі американські ідеали, такі як: свобода інформації, права і обов'язки громадян попереджати про злочини чиновників і свідомість кожної окремої людини.

Як вказують в статті, при всій важливості та ефективності діяльності інформаторів в даний час, її популярність, насправді, в довгостроковій перспективі є поганим знаком для американського суспільства - це симптом руйнування системи стримувань і противаг, що діє стосовно корпорацій і американського уряду.

Нинішній потік викриттів на високому рівні, породжений діяльністю інформаторів, збігається з поширенням традицій секретності, з аутсорсингом і передачею під контроль приватних підрядників державної власності і послуг, з усе зростаючою нормалізацією конфліктів інтересів і з іншими неетичними практиками, використовуваними як розумні бізнес-моделі, а також з ослабленням самої концепції служіння державі.

У свою чергу, ініціативні групи громадського контролю зникають, діяльність регуляторів обмежується, вони позбавляються фінансування або усуваються лобістами, і при цьому все менше юристів в міністерстві юстиції хочуть заводити справи проти злочинців з числа "білих комірців", або взагалі втрачають такого роду можливості. Корпоративні та урядові інсайдери добре розуміють: якщо вони не будуть виступати зі своїми заявами, то ніхто і ніколи не дізнається про протиправні дії, свідками яких вони є.

Як правило, товариству подобається публічно прославляти інформаторів в новинах і фільмах як героїв, однак у реальному житті більшість не чинить опір тому, що вони терплять щоденні погрози та тиск з боку ЗМІ.

Двуличное ставлення до людей, які володіють рідкісною сміливістю і здатністю говорити правду влади, почасти пояснює те, чому так легко політизувати діяльність інформаторів, і це викликає тривогу. Оскільки основною валютою для інформаторів є повага до фактів і верховенство закону, то діяльність цих людей, як і функціонування самої демократії, знаходиться в небезпеці в сьогоднішньому світі постфакта.

Як повідомлялося, 26 вересня у США оприлюднили скаргу співробітника розвідки на дії Дональда Трампа під час розмови з Володимиром Зеленським. Інформатор підозрюєв Трампа у використанні свого становища для втручання в президентські вибори 2020 року. У скарзі сказано, що президента США тиснув на президента України, наполягаючи на розслідуванні щодо Джо Байдена, ймовірного кандидата в президенти від Демократичної партії, і його сина Хантера.

Напередодні Трамп вимагав розкриття його особистості.

А оточення Трампа намагалося заблокувати стенограму розмови, помістивши її до сховища інформації про таємні операції розвідки.

Також повідомляється, що адвокат Трампа Рудольф Джуліані в приватному порядку контактував з керівником Офісу президента Андрієм Богданом і тодішнім в.о. голови СБУ Іваном Бакановим, а також літав до Мадрида для зустрічі з помічником Зеленського Андрієм Єрмаком.

25 вересня, в день зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у Нью-Йорку, Білий дім оприлюднив розшифровку їхньої липневої телефонної розмови.

Міністерство юстиції вивчило документ і не знайшло в словах Трампа ознак порушення федерального законодавства.

Однак це не переконало представників Демократичної партії в нижній палаті Конгресу в необхідності відмовитися від ідеї імпічменту. Про початок процедури спікерка Палати Представників Ненсі Пелосі повідомила 24 вересня.

Докладніше читайте в статті Володимира Кравченка "Як в Америці оголошують імпічмент" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".