Грузинська влада відмовилась зустрічатись з делегацією з ЄС та назвала її "шкідниками"

Голова грузинського парламенту Шалва Папуашвілі відмовився зустрітися з делегацією високопосадовців ЄС, яка прибула до Тбілісі. Члени комітетів із закордонних справ із парламентів Франції, Німеччини, Польщі, Швеції, Фінляндії та країн Балтії прибули до Грузії, аби обговорити вибори в країні, які, на думку міжнародних спостерігачів, містили ряд порушень, пише Politico.

Міський голова Тбілісі та генсек правлячої партії "Грузинська мрія" Каха Каладзе заявив, що європейські політики, які прибули з візитом, є "звичайними шкідниками". Він звинуватив їх у "поширенні брехні". Віцеголова комітету у закордонних справах парламенту Франції Фредерік Петі заявив, що грузинський уряд втрачає можливість працювати з ЄС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Грузинський суд встановив недійсність результатів виборів на 30 виборчих дільницях

Своєю чергою голова комітету у закордонних справах Німеччини Міхаель Рот, виступаючи поряд з президенткою Грузії Саломе Зурабішвілі, заявив, що "вибори не були вільними та чесними". За його словами, візит посадовців був спрямований на "висловлення солідарності з більшістю громадян Грузії, які прагнуть до членства в ЄС". 

"Ми тут не як вороги. Ми тут не для того, щоб проштовхувати зміну режиму", — заявив Рот.

Нагадаємо, ЄС у липні призупинив процес приєднання Грузії. Причиною цьому стала антизахідна риторика керівництва країни.

Раніше опозиційні партії в Грузії провели мирну акцію протесту у Тбілісі. Вони пообіцяли шукати міжнародну підтримку, щоб скасувати результати парламентських виборів, які засвідчили значну перевагу правлячої партії через імовірний російський вплив та суттєві фальсифікації. 

На парламентських виборах у Грузії, що відбулися у жовтні, більшість голосів набрала проросійська партія "Грузинська мрія", яка при владі вже 12 років. Щоправда, опозиція, президентка та незалежні спостерігачі не визнали результати виборів. Як так вийшло, що правляча партія перемогла, та що це може означати для Грузії і її відносин з Заходом читайте у статті Володимира Кравченка "Чи проллє кров "Грузинська мрія".